Що пропонує Мінфін позичальникам валютної іпотеки?

Законопроект щодо реструктуризації валютної іпотеки далекий від ідеального, але дозволяє зняти напругу серед малообеспеченніх позичальників.

Міністерство фінансів України закликає народних депутатів підтримати їхній варіант законопроекту «Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманих на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)». В Мінфіні наголошують, що їхній проект не несе загроз для української банківської системи.

Про це повідомляє «Слово и Діло» з посиланням на Forbes Україна.

«Ми вважаємо, що валютні кредити потрібно реструктуризувати лише тим громадянам, які отримували їх на придбання власного житла, і які, як наслідок, через неможливість оплатити кредит можуть залишитися без єдиного житла. Тільки це буде справедливим щодо решти громадян нашої країни, більшість з яких не брали кредитів, а жили за власними коштами», – наводяться в повідомленні слова міністра фінансів Наталії Яресько.

Законопроект має низку як позитивних, так і негативних сторін. До плюсів проекту можна віднести велику відповідальність позичальника перед банками. Попередня редакція законопроекту (1558-1) допускала ситуацію, за якої позичальник в примусовому порядку вимагав від банку прийняття предмета застави та списання боргу повністю. Така можливість відкривалася перед позичальником і за об'єктом іпотеки, і для заставного майна.

Таким чином, позичальникам надано хоч якийсь варіант реструктуризації. Для банків він не є повністю прийнятним, однак знімається мораторій на реалізацію заставного майна, що своєю чергою стримувало рефінансування банків. У разі продажу кредиту факторинговій або колекторській компанії позичальник матиме пріоритетне право купівлі свого кредиту на тих самих умовах.

Серед ризиків законопроекту можна виділити прощення більшої частини боргу для учасників бойових дій та прощення всього боргу для спадкоємців учасників бойових дій. Тут ризик існує для спадкоємців, оскільки присвоєння статусу учасника бойових дій вимагає безпосередньої участі бійця. Майбутній закон також містить механізм розрахунку процентної ставки для реструктуризації валютних кредитів у гривню, але не має механізму розрахунку терміну реструктуризації.

Серед мінусів законопроекту можна згадати й відсутність вичерпного переліку документів, необхідних для проведення реструктуризації. Банк може відмовити позичальнику в проведенні реструктуризації, якщо перелік документів буде не повним. Також банки мають усі можливості умисної бюрократизації процедури подачі документів для її ускладнення.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів затвердив пакет законопроектів для підтримки громадян і підприємств, які отримали валютні кредити. Законопроекти розроблені Міністерством фінансів спільно з НБУ та Незалежною асоціацією банків України. Як випливає з пояснювальної записки до законопроекту, дія майбутнього закону поширюється на 37 тис. позичальників. Загальна сума заборгованості, що підлягає реструктуризації, становить $ 1 млрд. Середня сума на одного позичальника – $ 27 тис. Щодо реструктуризації боргів бізнесу, то, за оцінками експертів, загальна сума заборгованості підприємств, які потраплять під дію цього механізму, становить близько 200 млрд грн.