Конституційна реформа: в коаліції почався новий раунд протистояння

Олександр Радчукполітолог

Тяжіння до регулярної зміни Конституції – мабуть, одна з головних особливостей українського політичного процесу одразу після її ухвалення в 1996 році. Після революційних подій 2013-2014 років зміни до Конституції стали геополітичним фактором мирного врегулювання подій на Донбасі. Саме логіка виконання Мінських угод останні 2 роки втручається до внутрішнього дискурсу запровадження необхідних змін до Основного закону.

Голосування за поправки до КУ в першому читанні в контексті надання територіям Донецької та Луганської областей особливих умов місцевого врядування спричинили хвилю обурення та стало причиною неоднозначних подій із кривавим терактом біля стін парламенту.

Цього року зміни до Основного закону також ризикують стати розмінною монетою у вирішенні внутрішньополітичних суперечок. Вже наприкінці січня нардепи мали розглянути це питання у другому читанні. Втім, 300 голосів для затвердження змін у парламенті немає. Однак схоже на те, що вони вже нікому й не потрібні.

Експерт розповів, чому АП відклала зміни до КонституціїГолосування за зміни до Конституції в частині особливого порядку самоврядування в деяких районах Донбасу відклали до виконання Росією «мінського пакета».

Головним провайдером конституційного процесу був і залишається Президент та його чисельна фракція у Верховній Раді. Мовляв, без внесення цих змін миру на Донбасі, а отже й відновленню суверенітету України не бувати. В Коаліційній угоді, під якою свої підписи наприкінці 2014 року поставили більше 300 депутатів, йдеться про широке обговорення та необхідність ухвалення оновленого варіанту Конституції. Єдності в коаліції з приводу бачення цього питання не було від самого початку роботи Верховної Ради 8-го скликання.

Щоправда, зараз пропрезидентська команда вже не бачить суттєвої проблеми у відсутності голосів за зміни до Конституції й розглядає таку ситуацію як можливість для внесення коректив у переговорний процес та ініціювання так званого «Мінську-3». Адже поки Росія (а значить, і спонсоровані нею геополітичні агресивні стратегії) потерпає від стрімкого економічного занепаду, час грає на українській стороні.

Саме тому в коаліції почався новий раунд протистояння – тепер фракції знову змагаються в конкурсі найкращих поправок до Основного закону. Головна ідея, що не на жарт турбує пропрезидентську команду – вимога соратників про необхідність затвердження змін до Конституції шляхом проведення всеукраїнського референдуму.

В гонитві за новим трендом

Ще в грудні 2015 року основні партнери «БПП» по коаліції – фракція «Народного фронту» – безумовно підтримували своїх колег щодо майбутнього голосування за зміни до Конституції в перші тижні нового року. «Ми будемо розглядати поправки, які вносить Президент до цих документів. Ми вже одного разу проголосували за них. На сьогоднішній день ми, напевно, готові знову дати свої голоси», – заявив перший заступник голови фракції «НФ» Андрій Тетерук.

Однак після агресивних заяв із пропрезидентського табору щодо можливої відставки міністрів за квотою «НФ» у команді прем’єра Яценюка вирішили різко змінити свою думку з приводу підтримки конституційного процесу. Вже наприкінці січня Арсеній Яценюк заявив про необхідність проведення референдуму щодо внесення змін до Конституції країни. «Настав час, щоб український народ сказав своє слово, якою має бути нова українська Конституція в новій європейській Україні. Ніхто, крім народу України, не має права визначати, яким буде Основний закон», - зазначив очільник уряду під час традиційних «10 хвилин із прем’єр-міністром». Вже наступного дня міністр внутрішніх справ та соратник прем’єра Арсен Аваков деталізував вимоги «НФ» щодо майбутнього референдуму. За задумом політсили, під час опитування щодо внесення змін до Основного закону також варто опитати громадян і на предмет вступу до НАТО, і щодо судової реформи, і щодо статусу окремих територій, і стосовно розділення повноважень між гілками влади. «Єдиною умовою голосування фракції «Народного фронту» з найважливіших питань Конституції України може бути вердикт референдуму українців. Ніяк інакше!» – підкреслив Аваков.

Децентралізація на паузі: як депутати заблокували внесення змін до КонституціїЧому народні депутати відтермінували голосування за зміни до Конституції України та які наслідки це рішення матиме для Мінських угод?

Така ініціатива колег не на жарт стурбувала пропрезидентську фракцію. Голова фракції «БПП» у парламенті Юрій Луценко гостро розкритикував ініціативу колег по коаліції. Це й не дивно, адже наразі «НФ» була єдиною «великою» фракцією у Верховній Раді, що могла підставити плече ініціативам пропрезидентської команди. «Чинна Конституція передбачає можливість референдуму виключно за окремими її розділами і той, кому свербить зайнятися референдумами, має пам'ятати, що, по-перше, це ідея Віктора Медведчука, який вчора, наскільки я знаю, привітав ідею Яценюка про народний референдум за ним же, Медведчуком, протягнутим антиконституційним законом», - слушно зазначив Юрій Луценко.

Протистояння лише набирає обертів. Так, Президент Петро Порошенко під час своїх публічних виступів неодноразово наголошував на своїй впевненості щодо наявності необхідних 300 голосів у Верховній Раді для голосування змін до КУ. «Жодним чином ми не збираємося ні знімати, ні пересувати голосування. Місце цього голосування в календарі, я сподіваюся, наступної сесії в першому півріччі 2016 року, так само, як і очевидний прогрес у Мінському врегулюванні», - зазначив Порошенко. Більше того, Президент привітав ініціативу нардепів щодо звернення до Конституційного Суду з питанням про визначення питання «черговості» сесій парламенту. Мовляв, це дозволить зберегти можливість проголосувати за зміни в другому читанні без втрати легітимності цього процесу.

До протистояння долучився й спікер Володимир Гройсман, виступивши проти будь-яких ініціатив щодо проведення референдуму в питанні про статус окремих територій унітарної України. «Україна - унітарна держава. Жодних спеціальних статусів не передбачено в Конституції, знову ж таки, потрібно читати матеріальну частину й піднімати це питання «навіщо?», - вважає голова Верховної Ради.

Тим не менш, свої проекти пропозицій щодо змін до КУ вже підготували одразу кілька фракцій парламенту. «Народний фронт» - у питанні правосуддя. У «Самопомочі» - щодо повноважень місцевих органів влади в результаті процесу децентралізації та взаємодії їх із центральною владою. «Радикальна партія Олега Ляшка» також планує долучитися до ініціативи «НФ» щодо змін в Основному законі стосовно судової реформи. Усі ці процеси серйозно вплинуть на терміни розгляду змін до КУ, адже, наприклад, у парламенті вже зареєстрований схвалений КС президентський законопроект №3524 щодо правосуддя. Поки що ситуація нагадує класичну історію з політичними торгами.

Референдумом по змінах

А от із питанням референдуму все значно цікавіше. Ідея проведення подібного роду всеукраїнського опитування була широко розрекламована в 2012 році ініціативою «Український вибір» за безпосереднього сприяння Віктора Медведчука. Головне завдання організації на той час полягало у блокуванні ідеї просування України до структур Європейського Союзу: під час відповідного референдуму в українців планували поцікавитися, чи хотіли б вони інтегруватися до структур Єдиного економічного простору та Митного союзу з країнами СНД (звісно, з керівною роллю Росії), чи все-таки – до ЄС та НАТО. Втім, Революція Гідності розставила пріоритети на місця. До речі, Віктор Медведчук вже висловив підтримку ідеї Арсенія Яценюка щодо винесення питання змін до Основного закону на всеукраїнський референдум.

Що криється за ідеєю змін до Конституції через референдум? ЕкспертВ уряді намагаються донести маніпулятивну думку про те, що необхідно протягнути зміни до КУ через референдум.

Ситуація 2016 року виглядає більш неоднозначно: на Сході триває збройний конфлікт, Росія окупувала Крим, до того ж маємо необхідність проводити перемовини із мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Окрім цього, зараз Росії було б вигідно повернути контроль українській владі над окупованими Луганською та Донецькою областями, адже тягар утримання та відновлення цих територій повністю ліг би на плечі українських платників податків та Держбюджет.

Тож не дивно, що ідеї вирішення питання щодо статусу Донбасу шляхом винесення цього питання на всеукраїнський референдум лунали впродовж усього 2015 року. Цим трендом вже скористалися деякі політичні партії. Наприклад, партія «Республіканська платформа» з початку 2016 року розпочала рекламну кампанію щодо неприпустимості закріплення в Конституції України особливого статусу окупованого Донбасу та ініціювання ухвалення нової Конституції через скликання спеціально обраних Установчих зборів. Партійці ретельно прописали механізм скликання цього органу, який і має розробити проект нової Конституції, після чого може бути ухвалений на всеукраїнському референдумі.

Дивним чином ідеї «республіканців» збіглися із часом реєстрації 18 січня групою нардепів з різних фракцій законопроекту №3781 «Про процедуру підготовки проекту нової Конституції України». До речі, очолив ініціативу позафракційний нардеп Сергій Тарута. «Конституція України не містить положень щодо порядку ухвалення нової Конституції України. Процедура підготовки проекту нової Конституції України на сьогодні законодавством України не визначена. Враховуючи політико-правову ситуацію в України, суспільний запит на прийняття нової Конституції України існує необхідність правового визначення процедури підготовки проекту нової Конституції України, який виноситься на всеукраїнський референдум», - йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

«Самопоміч» не підтримає зміни до Конституції в частині децентралізаціїДепутати фракції «Самопомочі» не голосуватимуть за проект закону про зміни до Конституції в частині децентралізації у його нинішній редакції, обіцяє Березюк.

У документі детально прописується процедура обрання спеціального органу установчої влади народу, так званих «Конституційних Зборів», які й розроблять проект нової Конституції. Цікаво, що у п. 2 ст. 10 законопроекту йдеться про те, що «Всеукраїнський референдум проводиться відповідно до законодавства про референдуми». Тобто, за старим скандальним законом, який був ухвалений попереднім скликанням Верховної Ради. Його норми, фактично, без жодних запобіжників дозволяють скасовувати та ухвалювати будь-які закони, й навіть Конституцію. Венеціанська комісія ще в червні 2013 року встановила, що дозвіл виносити на референдум питання внесення змін до нової Конституції «може порушити конституційну стабільність та законність в Україні».

Експерти ж наголошують на хибності такого шляху внесення змін до Основного закону та застерігають від реалізації подібних рішень. Принаймні, вважають конституціоналісти, потрібно змінити закон «Про Всеукраїнський референдум». Цікаво й те, що законопроект про його скасування був зареєстрований ще в грудні 2014 року трьома фракціями – «БПП», «НФ» та «Батьківщиною», втім досі не був розглянутий. «Висновки Венеціанської комісії говорять про те, що будь-які зміни до Конституції через референдум несуть загрозу маніпуляцій та неякісних змін. Влада може використати маніпулятивні технології для досягнення бажаної для себе Конституції», - вважає директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран.

Втім, поки що подібні заяви партій виглядають скоріше як спосіб логічного пояснення виборцям своєї відмови від голосування за зміни до КУ. Вочевидь, останні гучні заяви «НФ» щодо необхідності проведення референдуму про зміни до Основного закону використовуються як певний тиск на пропрезидентську команду з єдиною метою – унеможливити будь-які розмови щодо відставки очільника уряду та його найближчих соратників із міністерств та відкласти питання позачергових парламентських виборів на якомога більш тривалу перспективу.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»