За останні 2 роки в Україні з’явилася нова економічна традиція: після новорічних свят курс гривні починає сильно лихоманити. В лютому 2015 року, після довготривалої «повзучої» девальвації 2014 року, курс національної валюти стрибнув до позначки у 40 грн/дол. Пожежу вдалося загасити наджорсткими діями Нацбанку.
Цього року ситуація повторюється: за неповні перші 2 робочі тижні січня гривня почала хворобливо набирати вагу. Якщо в грудні середній готівковий курс купівлі-продажу коливався у межах 24-25,5 грн/дол., то лише за кілька останніх днів курс просів до коридору в 27-28 грн/дол.
Традиційно, всіх собак вішають на керівництво НБУ: мовляв, там не докладають достатньо зусиль, аби стримати зростання курсу. У регулятора подібні обвинувачення в бездіяльності називають безпідставними та кивають на низку фундаментальних зовнішніх та внутрішніх економічних факторів, які впливають на знецінення гривні. Однак межа між фундаментальними факторами подорожчання валюти та звичайною грою спекулянтів із розхитування ринку є досить умовною. Можна незчутися, як панічні настрої поглинуть усю фінансову систему.
Втім, Нацбанк поки що ринковими механізмами намагається врегулювати ситуацію, щодня на міжбанку проводячи аукціони з продажу валюти. Експерти припускають, що курс зросте більше 30 грн/дол., однак потім стабілізується на рівні 28 грн/дол. Українці вже не ймуть віри ані політиці НБУ, ані прогнозам фінансистів і готуються до чергового подорожчань товарів. Тож обіцянки уряду щодо зростання рівня інфляції на 12% (що вже закладено в Бюджеті на 2016 рік) можуть бути провалені вже в лютому.
Фактори впливу
Найпесимістичніші прогнози, які робили аналітики Goldman Sachs, JPMorgan, Raiffeisen Research, передбачали зростання курсу нацвалюти до 30 грн/дол. лише до кінця 2016 року. Однак цю психологічну межу гривня може подолати вже до кінця зими. Ключове питання: що далі буде з курсом?
І експерти, і Нацбанк вказують на низку об’єктивних фундаментальних факторів, які вплинули на знецінення гривні в січні.
У НБУ пов’язують стрибок з великим періодом святкувань, через що виникли перекоси в попиті та пропозиції валюти. Мовляв, перший робочий тиждень січня в Україні був довшим (субота, 16 січня, була робочою), тоді як ринки в США не працювали ані в суботу, ані в понеділок, 18 січня: цей вихідний пов'язаний із ушануванням Дня Мартіна Лютера Кінга (за законодавством США, цей день відзначається кожного третього понеділка січня). За прогнозами регулятора, вже наприкінці тижня попит на валюту задовольниться й курс гривні зміцниться.
Традиційно січень є місяцем низького рівня торговельної активності, через що відчувається брак валютних надходжень до країни.
Суттєво грає фактор невизначеної дати надання кредиту МВФ. Поки що кредитні кошти від Фонду, на жаль, є найбільш стабілізуючим чинником для фінансової системи України. У МВФ обіцяли надати кошти вже на початку 2016 року, втім затримка виникла через зволікання народних депутатів з ухваленням нового Податкового кодексу. МВФ відмовляється надавати будь-які кошти, поки парламент не узгодить усіх деталей правил оподаткування у 2016 році, і не внесе необхідних змін до Держбюджету-2016.
Ще однією обставиною, яка серйозно тисне на гривню, є виплати Фонду гарантування вкладникам банку «Фінанси і кредит». За останній тиждень грудня його колишнім клієнтам було виплачено одразу 2,5 млрд грн, що, безумовно, одразу ж позначилося на валютних коливаннях. Громадяни намагаються зберегти частину грошей, вклавши їх у іноземну валюту.
І нарешті, п’ятим фактором для девальвації гривні, хоч і опосередковано, є зниження цін на нафту та пов’язане із цим майбутнє зниження цін на іншу сировину, таку, як метал, зерно тощо. Саме цю продукцію найчастіше постачає Україна, що безумовно призведе до зменшення валютної виручки експортерів. А значить, призведе до дисбалансів на валютному ринку.
Останній фактор є досить умовним, адже експортери, наприклад, можуть збільшити обсяги продажів продукції, охопивши нові ринки. Особливо перспективним є напрямок продажу сільськогосподарської продукції – світова продовольча криза поки що нікуди не зникла, а значить Україна може позмагатися за ринки саме в цьому сегменті.
Ті самі граблі?
Наразі вітчизняна економіка дає більше ризиків саме для девальвації національної валюти. Втім, і українські, і зарубіжні фінансисти вже неодноразово натякали: курс гривні аж занадто занижений. За останні 2 роки Україна лідирує за темпами девальвації в світі: у 2014-2015 роках гривня знецінилася на 170% і продовжує падати.
Голова Нацбанку Валерія Гонтарева, обпікшись на прогнозах у 2014 та 2015 роках, намагається максимально дистанціюватися від будь-яких коментарів щодо майбутнього курсу гривні. «Ми живемо в умовах плаваючого курсу. Але щойно на ринку виникає ситуація, схожа на паніку, НБУ готовий активно брати участь у ринку. Останнім часом ми проводимо валютні аукціони і для купівлі, і для продажу валюти, щоб зменшити коливання. Так, за рік Нацбанк викупив на ринку 1,7 мільярдів доларів і наповнив золотовалютні резерви. Це означає, що ми фактично знайшли рівноважний курс гривні», - заявила Гонтарєва наприкінці 2015 року. Чи є нинішня ситуація із зростанням курсу гривні «схожою до паніки», залишимо на розсуд голови НБУ. Тим паче, що Президент нещодавно висловив довіру Валерії Гонтаревій, залишившись задоволеним її роботою у 2015 році.
Втім, експерти вважають, що саме через різкі перепади у стратегії щодо регулювання курсу нацвалюти НБУ довело ситуацію до рівня, коли навіть незначні коливання у межах плаваючого курсу можуть призводити до паніки. «Ситуація з девальвацією гривні є продовженням бездарної валютно-курсової та монетарної політики НБУ. Політики, яка обумовлена створенням труднощів для валютно-обмінних операцій, для людей – коли неможливо зняти готівку, бізнесу – який не може зробити проплати вчасно. Це призводить до того, що навіть на незначні зміни курсу тіньовий ринок реагує непропорційно сильно. На тіньовому ринку зараз долар коштує 27,5 гривень, а на офіційному – 24,7. На різниці заробляють ті, хто має доступ до валютних ресурсів. Така система стимулює розхитування курсу», - вважає економіст Олександр Савченко.
Наприкінці 2015 року голова НБУ попередила: період «гнучкого курсу» триватиме щонайменше 5 наступних років. «Усі дуже часто плутають вільну конвертованість гривні і те, що називається «гнучкий курс». У нас гнучкий курс. У нас немає вільно конвертованої валюти, і я вам скажу, що на горизонті наступних п'яти років я вільно конвертованої валюти не бачу. Я бачу валютне регулювання, ліберальне, і наш гнучкий курс», - зазначила глава центробанку. Втім не варто забувати, чим закінчилася подібна політика курсоутворення минулого року: після того, як за 1 долар стали давати 40 гривень і ситуація набула загрозливого характеру, Президент запросив для вирішення ситуації главу Кабміну, очільницю НБУ та Секретаря Радбезу на закриту зустріч, після чого регулятору вдалося за день знизити курс до рівня 22 грн/дол.
Чи можливе повторення ситуації цього року? А якщо так, то на якій позначці зупиниться нацвалюта? Поки що очевидно лиш одне: курс гривні, як і інші макроекономічні прогнози, закладені у Держбюджет-2016, не зможуть протриматися й перші 2 місяці. А отже, вкотре постане питання щодо відповідальності та рівня компетенції і уряду, і голови НБУ.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»