Житомирська кондитерська фабрика: хроніка «солодкого» конфлікту

Конфлікт, що розгорівся навколо Житомирської кондитерської фабрики, ледь розпочавшись наприкінці листопада, відразу увійшов до топ найгучніших рейдерських захоплень 2015 року.

Конфлікт, що розгорівся навколо Житомирської кондитерської фабрики, ледь розпочавшись наприкінці листопада, відразу увійшов до топ найгучніших рейдерських захоплень 2015 року. Хоча насправді спроби незаконного заволодіння підприємством тривають ще з 2010 року, нинішній випадок став найбільш кричущим і гучним.

Ситуація на кондитерській фабриці загострилася після того, як 23 листопада Тернопільський окружний адміністративний суд ухвалив рішення про повернення кондитерської фабрики у власність ЗАТ «Житомирські ласощі». Після цього власник однойменного ТДВ (товариства з додатковою відповідальністю) «Житомирські ласощі» Ігор Бойко заявив про підготовану спробу рейдерського захоплення підприємства. У причетності до неї він звинуватив народного депутата Сергія Пашинського та його компаньйона, бізнесмена Сергія Тищенка.

27 листопада, за словами Бойка, з'явилась інформація про виключення ТДВ «Житомирські ласощі» з єдиного Державного реєстру підприємств. Замість нього туди було внесене інше підприємство-власник майнового комплексу кондитерської фабрики з новою назвою та іменем директора, заявив він. Тоді ж пролунали звинувачення й на адресу міністра юстиції Павла Петренка, який нібито допустив це.

Пізніше в суперечку вступив співвласник закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Житомирські ласощі» Юрій Лещинський, який заявив, що насправді реальні власники кондитерського підприємства перебувають на місцях, а здійснити рейдерське захоплення намагається сам Бойко. «Як власники компанії-інвестора Delta Capital SA, якій за законом належить 95,07% акцій зазначеної фабрики, ми стверджуємо, що рейдером є саме Ігор Бойко, який незаконним шляхом заволодів нашою власністю. Ми вимагаємо від української влади забезпечення законного та справедливого розгляду нашої справи й сприяння відновленню іноземного інвестора в його правах», – заявив Лещинський. За його словами, Ігор Бойко – колишній представник Delta Capital SA в Україні – нібито провів злиття ЗАТ «Житомирські ласощі» з власною фірмою, результатом чого стало утворення товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ) «Житомирські ласощі», що й дало можливість Бойку незаконно заволодіти 97% акцій фабрики.

Конфлікт, що розгорівся навколо Житомирської кондитерської фабрики, ледь розпочавшись наприкінці листопада, відразу увійшов до топ найгучніших рейдерських захоплень 2015 року.

Силове протистояння на території підприємства почалося 30 грудня: тоді в ТДВ «Житомирські ласощі» заявили, що на територію зайшло 350 молодих людей спортивної статури, які заблокували керівництво ТДВ в адміністративній будівлі, взяли в облогу фабрику та складські приміщення. Виробництво було зупинене. А ось що в той вечір бачили місцеві журналісти: за даними видання «Житомир.info», вулицю Щорса, на якій розташована фабрика, перекрили поліцейські, але пізніше там були помічені й згадані вище молоді люди. У Нацполіціі пояснили це так: правоохоронці не втручаються до цивільно-правових конфліктів і лише забезпечують громадський порядок.

3 січня між працівниками фабрики, які прийшли на роботу, й «тітушками», що захопили територію підприємства, стався перший конфлікт: озброївшись підручними засобами, працівники спробували потрапити на свої робочі місця. Втручатися до конфлікту поліція знову відмовилась.

Конфлікт, що розгорівся навколо Житомирської кондитерської фабрики, ледь розпочавшись наприкінці листопада, відразу увійшов до топ найгучніших рейдерських захоплень 2015 року.

У ніч на 5 січня на території фабрики було використано зброю, двоє працівників підприємства отримали вогнепальні поранення. В ході втручання поліції 134 людини були затримані, вилучено арсенал зброї. За неперевіреними даними, серед затриманих опинився і Тищенко, якого звинувачує у спробі захоплення підприємства Бойко.

На цю мить конфлікт далекий від завершення: станом на 14:30 5 січня на фабриці шукали нібито закладену вибухівку. Підприємство взяла в оточення Нацгвардія. Тобто, далі буде. Хто правий, а хто винен в цій історії – схоже з'ясується нескоро, але одне абсолютно зрозуміло: сама ця подія та викликаний нею суспільний резонанс – тривожний симптом для української правоохоронної й судової системи, діагноз якої – недієздатність.