Крим без світла: крок до деокупації чи посилення конфлікту із Росією?

Олександр Радчукполітолог

Проблема постачання енергоносіїв до окупованого Криму постала одразу після торгівельної блокади півострова. Кримські татари разом із низкою громадських організацій поставили питання руба: або Україна починає діяти в рамках певної довгострокової стратегії щодо деокупації Криму, або влада має чесно визнати власну неспроможність у вирішенні цієї проблеми.

Після 2 місяців активної передвиборчої боротьби до місцевих рад, поки політики переконували українців у власних перевагах, тема блокади Криму вже вкотре відійшла на другий план. Втім, наприкінці минулого тижня невідомі активісти підірвали електроопори, завдяки яким до Криму надходить електричний струм із материкової України. До слова, потреби півострова в електриці сягають більше 70%, а це означає, що українці продовжують потурати намірам агресора, який фактично отаборився своїми військами на території Криму. Вочевидь, підрив ЛЕП – черговий крок відчаю громадських активістів на шляху до привернення уваги влади до проблеми окупованого півострова.

Крим без світла: що буде далі з півостровом? ЕкспертПолітолог поділився міркуваннями стосовно ситуації із відключенням електроенергії в Криму.

Традиційно, проблема енергетичної блокади Криму набула резонансу в суспільстві, розділивши його на прихильників та противників подібних радикальних дій, які більше нагадують елементи партизанської боротьби з окупантом. Вочевидь, самі жителі півострова цими днями відчули прив’язку Криму до материкової України, а також вкотре переконалися у неспроможності російської влади швидко вирішити проблему із енергопостачанням для населення. Прогнозовано, що 30% електроенергії, яка виробляється на півострові, була направлена на забезпеченням роботи адміністративних будівель та військових частин.

Квола реакція влади

Фактично, дії невідомих із підриву ЛЕПів, які постачали електрику до Криму, можна розцінювати як терористичний акт. На місце події відразу ж виїхали правоохоронці разом із ремонтною бригадою, аби відновити подачу електрики. Зрештою, позиція кримських татар, які кілька місяців намагаються активно достукатися до найвищого керівництва щодо необхідності спільно, на державному рівні вирішувати проблему Криму, є зрозумілою. Поки ми торгуємо та постачаємо енергоносії до окупованого півострова, Росія провадить політичні репресії щодо залишків української держави та фактично знищує будь-яке інакомислення на території Криму. Такий крок – своєрідний шантаж окупантів та примус для української влади діяти більш рішуче. Цікаво й те, що на міжнародному рівні тема Криму сором’язливо оминається. Поки що Україні ледве вдається доводити свою позицію в рамках роботи тристоронньої контактної групи у Мінську. Тим часом Крим ніби залишається проблемою №2.

Блокаду Криму здійснив кримськотатарський народ, а не українська влада – експертПолітолог поділився міркуваннями щодо заяви Президента про те, що Україна готується до торгової блокади Криму.

І даремно, вважають Кримські татари. Адже у будь-який момент окупаційні війська з Криму можуть рушити в бік материкової України. Особливо небезпека зростає у разі подальшої ескалації конфлікту на Донбасі та можливих заворушень на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки.

Президент хоч і визнав проблему з Кримом, натякнув активістам, що самотужки Україна її не вирішить: Петро Порошенко в черговий раз закликав міжнародне співтовариство рішучіше підтримати українців у боротьбі за повернення півострова. «Крим - це територія України. Ми будемо захищати законні інтереси кримськотатарського народу й усіх українців, які мешкають на окупованій території. І сподіваємося, що наші міжнародні партнери і надалі будуть дотримуватися політики невизнання окупації Російською Федерацією Криму», - заявив Президент на зустрічі з міністрами закордонних справ європейських країн.

Раніше в Адміністрації Президента вже перекладали черговий негатив із питанням щодо торгівлі з Кримом на команду прем’єр-міністра. Для цього в АП хутко сформували відповідне звернення щодо подальшої долі з блокадою півострову колегам до Кабміну. «Президент звернувся до прем'єр-міністра з листом, в якому запропонував невідкладно утворити робочу групу для всебічного аналізу питання щодо припинення вантажного транспортного сполучення та припинення товарообігу з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим (в обидва напрямки) та підготовки проекту відповідного рішення», – йдеться в повідомленні прес-служби Глави держави. Своєю чергою, Арсеній Яценюк на позачерговому засіданні уряду вимагав тимчасово призупинити переміщення вантажів до окупованого Криму, а також сформувати відповідний перелік товарів і послуг, які можуть поставлятися на півострів. Втім, стратегічно проблему із деокупацією Криму такі дії високопосадовців не вирішують.

Чий Крим і де світло?«Слово і Діло» вирішило зібрати всі доступні на сьогодні дані щодо відключення Криму від електроенергії та показати загальну картину так званої енергетичної блокади півострова.

Безумовно, і Президент, і прем’єр послуговуються логікою не розпалювати ще один «гарячий» конфлікт із РФ в той час, поки на Донбасі тривають крихкі спроби встановити перемир’я. Експерти ж зазначають, що дії громадських активістів та кримських татар цілком відповідають інтересам держави, чим суперечать логіці дій нинішньої влади. «Насправді, не слід вважати, що Україна офіційно визнала блокаду Криму. В п'ятницю в АП Порошенко пообіцяв Джемілєву розпорядитися, щоб Кабмін підготував відповідну постанову. При цьому, лише окремі групи товарів підпадатимуть під цю заборону. Буде заборонено сполучення саме фурами. Тобто не буде там повного ембарго, як собі багато хто уявляє», – розповідає політолог Антон Круть. Його колега Василь Мокан вважає, що попри бажання кримських татар робити бодай щось задля деокупації Криму, питання постачання продуктів та товарів – це тактична поступка української влади задля стримування дій Росії щодо військової кампанії по створенні сухопутного коридору до півострова. «Енергетична блокада – вимога кримських татар. Вони на сьогодні чи не єдині, хто хоч щось робить для деокупації Криму, в той час як усі інші – українська влада, політики, західні партнери – просто заплющили очі. Лише кримськотатарський народ бореться за повернення цих земель. Їхня вимога щодо блокади довгий час залишалася без відповіді. Видно, що Україна офіційно зараз до цього не готова», – аналізує політичний експерт. Оглядачі певні: без економічних інтересів тут не обійшлося. Особливо гостро постане питання з енергетичними поставками до півострова.

Економічний статус-кво?

І політики, і експерти, які ближче знайомі з функціонуванням енергетичного ринку України, вважають, що Росія в питанні подібних «енергетичних війн» буде діяти синхронно. Для цього є усі можливості: адже раніше повідомлялося, що північні та східні регіони України частково залежать від постачань електрики з боку РФ. Так, нібито існувала домовленість на найвищому рівні: Росія постачає електроенергію до Чернігівської, Сумської та Харківської областей, натомість Україна не здійснює енергетичної блокади Криму.

Підтвердженням такого сценарію є те, що між двома урядами укладена відповідна угода, термін дії якої минає у грудні 2015 року. «Договір, вже неодноразово про нього говорили (діє - Ред.) до 31 грудня, його продовження або непродовження буде ухвалюватися Кабміном. Договір діє зараз, тому він активний, всі питання, які стосуються цього договору, є актуальними й сьогодні, тому що немає ніякої принципової проблеми з його підготовки», – заявив міністр енергетики Володимир Демчишин.

Блокадою Криму татари «виторговують» собі автономію в Херсонській області – депутатНародний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Вадим Денисенко вважає, що товарна та енергетична блокада Криму не має перспективи в контексті повернення півострова під владу України.

Але є тут і політичний підтекст. Саме у грудні ,ймовірно, відбуватимуться всі кадрові ротації в Кабміні. Не секрет, що йтиметься й про відставку міністра енергетики Володимира Демчишина. Саме він ще зовсім недавно публічно наголошував на дискусійності питання енергетичної блокади півострова та наголошував на комерційній вигоді договору із постачання електроенергії до Криму. «Підписаний він був державним підприємством, яке отримало доручення від Кабміну. Договір за період існування 10 місяців приніс прибуток. Наскільки я пам'ятаю, це десь 3%, але враховуючи великий обсяг, це десь понад 300 млн гривень за 10 місяців, при обороті приблизно 8 мільярдів гривень. Тому, як мені здається, договір однозначно комерційно вигідний», - зазначив міністр.

Хоча не всі згодні з підрахунками Демчишина та загалом діями Кабміну. Адже договір про постачання електроенергії був підписаний із компанією «Кримське унітарне підприємство «Крименерго», яка була створена за розпорядженям окупаційної та невизнаної кримської влади. Виходить, Україна таки продовжила високорентабельну торгівлю з окупаційною владою півострова, незважаючи на протести активістів та кримських татар. Про яку ж стратегію повернення Криму може йтися в той час, як із ворогом ведеться взаємовигідна торгівля? І в кого «осідають» гроші за українську електроенергію? «Збитки за цим контрактом для України тільки за січень 2015 року склали 100 млн грн. Осіб, які підписували цей договір, асоціюють з олігархом Григоришиним. І сам Григоришин в інтерв'ю «Українській правді» підтвердив факт участі в підписанні зазначеного договору», - зазначає народний депутат заступник голови комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Георгій Логвинський.

Зрештою, цими днями Арсеній Яценюк таки дав розпорядження Міністерству енергетики анулювати договір про енергозабезпечення Криму, однак із можливістю перегляду документа в майбутньому. До чого призведе гра влади «у наперстки» із суспільством – залишається лише гадати.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»