Місцева влада в Україні оновилася лише наполовину

Лише 56% новообраних мерів є «новими обличчями». Натомість 44% мерів, які були обрані на місцевих виборах 2015 року, раніше працювали мером або заступником мера.

Лише 56% новообраних мерів є «новими обличчями». Натомість 44% міських голів, які були обрані на місцевих виборах 2015 року, раніше працювали мером або заступником мера.

Про це свідчать дані аналізу переможців місцевих виборів, який провели Центр політичних студій та аналітики та громадська організація «Слово і Діло».

«Місцеві вибори мали стати третім і завершальним етапом перезавантаження влади, – стверджує голова Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран. – Проте, як бачимо, обіцяного перезавантаження влади так і не відбулося – майже половина мерів змогли зберегти владу», – констатував експерт. Суттєвою перемогою суспільства можна вважати лише те, що на півдні та сході України вперше до місцевих рад масово потрапили демократичні проєвропейські сили, хоча більшість у цих регіонах досі зберігають колишні «регіонали».

Експерт зазначив, що назвати партію-переможця доволі складно, адже у 152 з 358 українських міст самовисуванці перемогли кандидатів від партій. Ще вищою є частка самовисуванців серед селищних та сільських голів (78% і 81% відповідно). «Серед партій найбільше мерів очікувано у пропрезидентської «БПП» «Солідарність» – 55. Проте «нових облич» серед них менше половини, оскільки більшість були на посаді мера від інших партій і до виборів. Аналогічна ситуація з депутатами від «БПП». Тобто саме президентська партія найбільше пручалася обіцяному оновленню влади», – заявив Таран.

Результати виборів: у яких містах буде протистояння мера та міськради? ЕкспертиСпеціалісти поділились міркуваннями щодо того, в яких регіонах можливі конфлікти між мером та міською радою.

Депутати від «БПП» увійшли до 97% усіх міських рад. «Батьківщина» (30 мерів і присутність у 90% міськрад) та «Опозиційний блок» (19 мерів і присутність у 46% міських рад) очікувано отримали умовні друге та третє місце. У «Радикальної партії» всього 3 мери, проте доволі високий рівень присутності в міських радах – 66%.

«Несподіванкою для нас стало те, що «Свобода», «УКРОП» та «Наш край» показали на місцевих виборах у містах вищі результати, ніж «Самопоміч». У першу чергу це пов'язано з тим, що у низці регіонів «Самопоміч» не висувала своїх кандидатів на вибори», – вважає експерт Центру політичних студій та аналітики Сергій Корнилюк.

Якщо порівняти абсолютну кількість голосів, здобутих партіями на парламентських виборах 2014 року, із сумою голосів, відданих за кандидатів від партій до обласних рад, то побачимо, що «Батьківщина», «Свобода» та «Опозиційний блок» підвищили свій потенціал, а «Солідарність», «Самопоміч» і «Радикальна партія» зазнали електоральних втрат.

Партії-сюрпризи: топ-5 політичних несподіванок місцевих виборівЗа підсумками місцевих виборів кілька політичних партій довели: потрапити в політику можна не тільки за допомогою відомого бренду або великих грошей.

Голова громадської організації «Слово і Діло» Євген Заїка розповів про втрату партійної легітимності на місцевому рівні. «Політологічне розуміння поняття легітимізму в першу чергу означає визнання та сприйняття політичної влади суспільством. Як показали результати місцевих виборів, практично у кожного з новообраних міських голів, зокрема, і обласних центрів, з цим є проблеми, а відтак, ризики зростання протестної складової у містах як щодо влади, так і щодо мера особисто, як ніколи високі», – зауважив Заїка.

За його словами, лідерами антирейтингу політичної легітимності серед новообраних за результатами другого туру виборів міських голів стали мери Дніпродзержинська (12,19%), Черкас (13,18%) і Херсона (13,92%). Натомість найвищий відсоток співвідношення проголосованих за обраного мера виборців до їх загальної кількості в місті мають мери Львова (24,24%), Луцька (24,04%) та Чернігова (23,91%).

Оглядач інформаційного порталу «Слово і Діло» Олександр Радчук зазначив, що основні політичні протистояння на місцевому рівні слід очікувати у трьох площинах: пошук нових невластивих конфігурацій у радах, існування потужної опозиції до чинних провладних партій на старті роботи рад та на рівні особистісного політичного несприйняття.

«Зміна політичних конфігурацій, яка проходить на регіональному рівні, поступово здійснюватиме вплив на рішення центральної влади. Цей процес пришвидшить, або навпаки – сповільнить парламентську кризу і, відповідно, впливатиме на терміни можливого проведення позачергових парламентських виборів. Крім того, слід відзначити суттєве зростання запиту на нові політичні сили. Адже успіх таких регіональних проектів, як «Наш край», «Аграрна партія» та ін. політсил, зумовлений в першу чергу активним суспільним запитом та пошуку альтернативи на місцевому рівні», – підсумував Радчук.