Поки в Україні йде війна, розвиток демократичних інститутів на її території практично неможливий.
Про це повідомляє німецьке видання Der Tagesspiegel, передає «Слово і Діло».
З початку вересня на сході України встановилося перемир'я, домовленості про яке було досягнуто ще в лютому. В ході недавніх регіональних виборів спостерігачі ОБСЄ констатували, що «практично всі репортажі в ЗМІ напередодні виборів були замовними».
Одним із головних прихильників незалежного телебачення в Україні є Валерій Іванов, президент Академії Української преси – неурядової організації, заснованої в 2001 році, що бореться за свободу слова.
Напередодні місцевих виборів олігархи роблять ставку на медіа-ресурсиНемає сумніву, що напередодні чергових місцевих виборів в Україні в боротьбі за владу буде використана уся наявна в українських політичних гравців артилерія: від адмінресурсу до брудних виборчих технологій. То що ж можуть протиставити одне одному Президент і група вітчизняних олігархів?
«Наші журналісти останнім часом не можуть похвалитися хорошою роботою. У нас патріотизм часто сприймається як синонім вірності режиму», – пояснює Іванов.
Міжнародні стандарти журналістики, за його словами, ігноруються на догоду «журналістиці відданості», яка не має нічого спільного з об'єктивним висвітленням подій.
Великою помилкою Іванов вважає заборону мовлення російських телеканалів, підтриманий, втім, значною частиною населення країни. «Невже наші громадяни повинні гинути за Україну на Донбасі, але при цьому не мати права самим вирішувати, які телеканали їм дивитися?», – запитує він.
До Євромайдану російські та українські ЗМІ були тісно переплетені між собою, причому саме міжнародні новини українці найчастіше дізнавалися з російських медіа. Тепер же медіаландшафт поділений по лінії фронту на сході України, адже сепаратисти також блокують мовлення ворожих, тобто українських, ЗМІ.
Те, що олігархи добровільно відмовляться від своїх телеканалів, є малоймовірним. До того ж, експерти вказують на те, що всі українські телеканали зазнають збитків. Тож ніхто не займається цим бізнесом з чисто фінансового інтересу. «Але якщо хто-небудь спробує забрати телеканали в олігархів на законодавчому рівні або із застосуванням сили, вибухне нова війна. Тому що майже кожен український олігарх має власну приватну армію», – зазначає Іванов.
Не такою критичною бачить ситуацію Діана Дуцук, яка регулярно аналізує роботу українських телеканалів на замовлення неурядової організації «Телекритика».
«Щодо війни на Донбасі в телеефірі дійсно відсутня будь-яка критика. Але останнім часом помітно, що політичні дії уряду викликають багато запитань», – говорить вона.
Важливою проблемою Дуцук вважає тиск з боку російської пропаганди, яка породжує зустрічну пропаганду, в результаті чого виникає замкнуте коло й ситуація загострюється по спіралі.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»