Поза юрисдикцією, або Чому Україна досі пасе задніх на ринку IT-індустрії

Чи все так просто з українським сегментом IT? Чи не пов'язані зайві емоції з прихованим небажанням встановити прозорі та чесні методи ведення бізнесу, аби залишити все як є?

Відсутність системних змін у реформуванні країни, схоже, вже вкотре потонула у вирії перманентних виборчих процесів. Поки українці спантеличені питаннями виборів до місцевих рад та мерів міст, економіка країни живе власним потойбічним життям, інколи взагалі далеким від світових реалій.

Щоправда, деякі сфери бізнесу в Україні за останні роки розвиваються аж занадто стрімкими темпами, не реагуючи ані на кризові явища, ані на стагнацію вітчизняної економічної системи. Адже неінтегрованість в українські економічні реалії має як свої плюси, так і мінуси.

Вже вдруге за останні кілька місяців у вітчизняному інформпросторі з’являються повідомлення про обшуки в офісах IT-компаній. Так, в липні прокуратура проводила обшук у харківському офісі компанії Plarium, на початку осені СБУ здійснила візит до дніпропетровського офісу Luxoft, а наприкінці вересня фіскали обшукали ще одну IT-компанію, розташовану в Харкові - NIX Solutions. Останній рецидив трапився вже у розпал передвиборчої кампанії: 20 жовтня податківці завітали з обшуком до головного київського офісу компанії Lucky Labs. Заступник глави ДФС Сергій Білан тоді на своїй сторінці у соцмережі Facebook пояснив, що обшуки були пов’язані з підозрами керівництва IT-компанії у фінансових махінаціях, а саме - в переведенні в готівку грошей.

Шимків про обшуки в IT-компаніях: ми дійшли до критичної точкиЗаступник глави АП Дмитро Шимків заявив, що конфлікт та непорозуміння між правоохоронцями та IT-компаніями допомагає конкурентам України.

Традиційно, український сегмент Facebook відреагував гучним лементом у стилі «руки геть від українського бізнесу», адже IT-сфера останнім часом вважається чимось на кшталт «священної корови», на яку покладають серйозні надії, як на локомотив у розвитку вітчизняного бізнес-середовища. Скандал набув розголосу, адже на захист «айтішників» став колишній генеральний директор Microsoft Україна, а нині – заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, назвавши обшуки в IT-компаніях «злочином проти країни». «Я завжди буду боротися за українських розробників, дизайнерів, архітекторів, сисадмінів, інженерів, вчених – тому що я їх люблю та поважаю. Але я завжди буду безжалісний у боротьбі за цивілізований ринок, проти «чорних списків працівників», проти неповаги до вчених, проти крадіїв інтелектуальної власності...», – емоційно зазначив чиновник.

Втім, чи все так просто із українським сегментом IT? Чи не пов'язані зайві емоції з прихованим небажанням встановити прозорі та чесні методи ведення бізнесу, аби залишити все як є?

«Сіра зона»

Щороку українські програмісти, веб-розробники підкорюють нові й нові вершини світової IT-індустрії. Високий рівень підготовки, який, як правило, забезпечується високим рівнем технічної освіти на теренах пострадянських країн, надає вітчизняним геніям програмування суттєві переваги перед їхніми колегами-конкурентами з усіх куточків світу. До того ж, вести IT-бізнес досі є доволі прибутковою справою саме в межах України: низькі податки, можливість мати дохід у валюті, досить дешева робоча сила – усі ці компоненти сприяють аномальному розвитку галузі IT. Лише за приблизними підрахунками представників профільних асоціацій, лише аутсорсинг IT-послуг дає Україні близько 2,5 млрд доларів щорічно.

Електронні послуги в українських містах: Львів лідирує в IT-рейтингуНезважаючи на те, що високі технології в роботу українського уряду впроваджуються вкрай повільно, окремі міста все ж таки змогли досягти успіху в якості надання своїм жителям електронних послуг.

Такі «обороти» не могли бути непоміченими ані державою, ані спритними ділками. Щороку галузь розвивалася неначе якийсь партизанський рух: цей бізнес не користується загальною системою оподаткування і в кращому разі податки платять самі співробітники компаній, оформлені як приватні підприємці. При цьому, їх реальних внесок до Держбюджету рідко перевищує суму єдиного соціального внеску та прибуткового податку з мінімальної заробітної плати.

Привілейована система оподаткування IT-бізнесу наводить на думку, що з цього можуть мати зиск не тільки власники компаній, але й потужне лобі на найвищому рівні. Верховна Рада вже неодноразово мала нагоду змінити деякі аспекти оподаткування IT-сектору, втім, після галасу у ЗМІ «не чіпати одну з небагатьох галузей, яка розвивається» усі спроби перейти на цивілізовані правила гри зазнавали невдач. IT-бізнес робив вигляд, що платить податки, тоді як влада підбадьорливо кивала у відповідь.

Втім, це лише верхівка айсбергу. Адже питання спрощеного оподаткування тієї чи іншої галузі української економіки може постати одразу в двох площинах: як легального ведення бізнесу, так і нелегального, так званої «сірої» зони. Ні для кого не секрет, що окрім легальної продукції IT-компаній, під спрощені схеми оподаткування потрапляють й інші «гравці» нелегального ринку подібних послуг. «Частина веде чесний бізнес, заробляє на створенні гідного програмного продукту. Але є й такі, які працюють в інших напрямках - онлайн казино, сайти «для дорослих» та інших «брудних» напрямках на межі закону. Не забуваймо, що у сфері «піратства» Україна давно біжить попереду планети всієї, а кіно та музику з «торрент трекерів» не завантажував лише ледачий», – зазначає політолог Олександра Решмеділова, коментуючи ситуацію із перевірками фіскалів офісів IT-компаній.

Аваков буде боротися з терористами і в інтернетіМіністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що в Україні з'явиться кіберполіція для протидії кіберзлочинам.

Йдеться про ринок інтернет-реклами та постачання ігрового контенту. Ринок, обіг якого, за оцінками експертів, оцінюється у два мільярди гривень – фактично, не оподатковується. По-перше, гроші «виводяться» за кордон. По-друге, всі компанії, які працюють за «сірими» схемами, по суті здійснюють нелегальну поставку послуг на територію України не розмитнюючи їх, не сплачуючи ПДВ, мито та податок на рекламу. Таким чином, Бюджет країни щорічно втрачає до 500 млн грн на рік. Такими ж тіньовими є доходи отримані та виведені за кордон за оплату цифрових товарів у соціальних мережах і комп'ютерних іграх. «Насправді, на цьому ринку основних гравців не більше 10, оборот досягає 3 мільярдів гривень і багато компаній навіть мають представництва на території України, не сплачуючи податків за послуги, які надаються їх материнською компанією на юрисдикції України. Ключовим питанням у цьому є розуміння співробітниками правоохоронних органів і ДФС поняття «юрисдикція України», яке визначається місцем продажу товару та послуги через інтернет, а не місцем реєстрації продавця», - вважає експерт в галузі управління Інтернетом, кандидат економічних наук Олександр Царук.

Мало не кожен користувач українського Інтернет-простору помічав засилля так званого «онлайн ігрового» сегменту. Усі подібні послуги також надаються в умовах ведення вітчизняного IT-бізнесу. І ось саме діяльність подібних «гравців» вітчизняного IT-ринку й привернула фокус уваги ДФС. Так, справами компанії Lucky Labs фіскали зацікавилися вже після того, як виявили низку сумнівних фінансових операцій із збанкрутілим оператором Форекс. У ДФС зазначають, що мова йде не про тиск на IT-галузь, а саме про виявлення «сірого» сегменту на ринку. А у ситуації із обшуками в компанії Lucky Labs взагалі можуть виявити й більш серйозні загрози, пов’язані із національною безпекою. Так, СБУ вже давно має питання до роботи так званих «форекс-брокерів» - компанії Forex Trend, яка нібито має російські корені та діяльність якої пов’язують в тому числі й із фінансуванням сепаратистських рухів на Донбасі. Наразі цю компанію придбав поважний Concord Capital, який начебто має наміри повернути вкладені кошти ошуканим користувачам, але, незважаючи на це, саме пошуком доказів у співпраці з Forex Trend і зайнялися фіскали разом із правоохоронцями в офісі компанії Lucky Labs. «На жаль, зараз організатори конвертаційних центрів все частіше використовують IT-технології та залучають до своєї діяльності компанії, які працюють в цій сфері», - пояснив на своїй сторінці у Facebook Сергій Білан.

Виходячи з останнього, цілком очевидним є прагнення правоохоронців та фіскалів розібратися у хитросплетіннях на ринку так званих IT-послуг із ухилом до корупційного бекграунду. Адже на українському IT-ринку працює як чесний бізнес, та і корупційні «схемщики», які лише прикриваються вивісками IT-компаній. Своєю чергою, громадянам та користувачам також потрібно відділяти зерна від полови: не варто плутати прозору діяльність одних IT-компаній із тіньовими оборудками спритних сучасних мережевих «комбінаторів», роздмухуючи хвилю обурення. Якщо вже діяти в рамках цивілізованого ринку, то варто дати можливість правоохоронцям розібратися в кожному окремому випадку, адже проведення слідчих дій ще не свідчить про наступ держави на приватний бізнес. В будь-якому разі, в цьому зацікавлені саме ті гравці IT-бізнесу, які ведуть свої справи чесно.

У правовому полі?

Стурбованість ситуацією висловив і міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус. За його словами, обшуки в офісах IT-компаній не поліпшують ситуації із бізнес-кліматом. Вирішувати проблему в уряді пообіцяли спільно з керівництвом МВС. Саме позиція міністра може допомогти зрозуміти прості речі: одна справа – сприяння бізнес-клімату, інша – необхідність ефективної роботи силових відомств із виявлення зловживань.

Зареєструвати автомобіль з пробігом тепер можна через ІнтернетУ Києві став доступний електронний сервіс замовлення реєстрації автомобілів з пробігом на iGov.

Втім, ключовим питанням залишається те, чи зможе держава вирішити проблему в юридичній площині. Річ у тім, що дії правоохоронців та ДФС з приводу вилучення серверів з офісів IT-компаній давно в світі не застосовуються – це є очевидним непропорційним реагуванням на порушення. «Якщо є підозра у вчиненні якимось провайдером чи постачальником контенту порушень законодавства, існує процедура, за якою докази збираються в менш збитковий спосіб не тільки компанії, але й іншим користувачам. Докази так не збираються, фактично це шантажування бізнесу подібними діями», - розповів «Слову і Ділу» юрист, експерт Ради Європи Андрій Пазюк. За його словами, в ЄС та інших країнах світу поширені інші методи збирання доказів: копіювання інформації, взаємодія із власниками бізнесу шляхом діалогу. «Все має відбуватися згідно передбачених законодавством процесуальних дій: суд, виносячи відповідні рішення щодо подібних перевірок бізнесу, має враховувати питання, за що несе відповідальність той чи інший постачальник чи провайдер, чи є він відповідальним за контент, який у нього зберігається», - пояснює юрист. Аби довести провину за поширення того чи іншого неправомірного контенту на території України, вилучення серверів та обшуки офісів – остання справа, якою мають займатися правоохоронці.

Поліпшити ситуацію та привести її до правового русла може створення й ефективна діяльність нового підрозділу поліції – так званого спецпідрозділу кіберполіції. У разі правильної побудови роботи спеціалістів із упередження кібер-злочинів це допоможе вирішити одразу 2 проблеми: по-перше, виявити тіньові потоки, які вимивають валютні надходження країни на рахунки нерезидентів без сплати податків, по-друге, дозволить зупинити свавілля із вилучення серверів без реальної потреби для слідства. Такі дії одночасно допоможуть у сприянні розвитку бізнес-клімату, і цивілізованого захисту національних інтересів у сфері надання IT-послуг.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»