Судова реформа виписана таким чином, що судді мають самі себе реформувати та звільняти.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, аналізуючи перебіг судової реформи в Україні.
«Судова реформа в Україні фактично зупинилася й не рухається, тому що наступний крок судової реформи можна зробити лише через внесення змін до Конституції. В тому числі до перехідних положень цього закону слід прописати варіанти люстрації суддів та їх заміни. Спроби минулого року провести якесь оновлення в суддівському корпусі не були успішними, судді зайняли кругову оборону та почали відмежовуватись від будь-яких спроб їх реформувати», – розповідає він.
Сьогодні, на його думку, рівень довіри суспільства до суддів показує, що судова реформа не відбулася.
«Законопроектів про внесення змін до Конституції щодо судової реформи вже є кілька варіантів, але все упирається в те, що Президент включив до Конституційної комісії багато суддів, і виходить так, що судді в цій комісії мають самі себе реформувати. Тому постійно під час обговорення цих законопроектів більшість голосів, які формують судді в робочій групі, віддається за те, щоб не вносити жодних радикальних змін», – пояснює Коліушко.
Він відзначив, що цієї ж точки зору дотримується представництво АП у комісії.
«Філатов стоїть на сторожі повноважень Президента, в тому числі й тих, якими наприклад, дуже ефективно підпорядковував собі судову владу Янукович. Насамперед – переводити суддів із одного суду до іншого без будь-якого рішення та будь-якого конкурсу», – зазначив спеціаліст.
Це неконституційні повноваження, але влада цим користується. Вже ставилося питання про уточнення норми Конституції, щоб не було можливості діяти неконституційно, але поки що уряд виступає проти такого рішення.
Нагадаємо, скасувати суддівську недоторканність Президент України Петро Порошенко обіцяв ще в березні поточного року. А нещодавно голова Верховної Ради України Володимир Гройсман повідомив, що парламентарі мають достатню кількість інформації для недопущення призначення суддів, які себе дискредитували.
Водночас рівень довіри до судової влади, за даними USAID, зараз є на рівні 5%. Це найнижчий показник серед усіх публічних інституцій.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»