«Голодний» Крим: що дасть Україні блокада півострова?

20 вересня о 12:00 на адміністративному кордоні з Кримом з боку материкової частини України розпочалася безстрокова акція з блокування фур і вантажівок.

20 вересня в 12:00 на адміністративному кордоні з Кримом з боку материкової частини України розпочалася безстрокова акція з блокування фур і вантажівок.

Півтора року тому Російська Федерація окупувала й анексувала українську АР Крим. Міжнародна дипломатія в питанні повернення Україні її законних територій і запровадження взаємних санкцій ні до чого не призвели: півострів досі залишається під впливом Росії.

Півтора року окупації - здається, саме такий термін готові були терпіти тиск кримські татари. Але й вони не витримали: вчора, 20 вересня, кримські татари почали безстрокову акцію протесту. Активісти перекрили пропускні пункти, заблокувавши сотні українських фур з продовольством на сухопутному кордоні.

Твердий намір

Акція кримських татар не була раптовою. Про збір протестів на кордоні оголосив лідер Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров 8 вересня. А українська влада вирішила виділити місце для проведення акції продуктового бойкоту Криму. Організували також намети, санітарну зону і прибирання сміття, підвели електрику, забезпечили підвезення води, рятувальників, швидку допомогу, міліцію, працівників СБУ та військових.

«Забороняються всі поставки. Весь інший світ запровадив блокаду Криму, а ми намагаємося по-хитрому всидіти на двох стільцях. З одного боку - начебто патріоти, а з іншого - ще й трохи торгуємо», - прокоментував причини акції протесту власник кримськотатарського телеканалу АТR Ленур Іслямов.

Підуть з кордону кримські татари лише у разі виконання своїх вимог: по-перше, офіційного бойкоту Україною Криму, по-друге – скасування закону №4032а про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території.

Але обмежитися продуктової блокадою активісти також не збираються. За словами Рефата Чубарова, слідом за «продуктовою блокадою» Криму, окупованого Росією, кримські татари можуть домагатися припинити постачання електроенергії на півострів.

«Ми хочемо, щоб Україна жодних договорів з цією країною не підписувала і жодних перетоків не робила. Тому що це теж певна гра – нам пояснюють, що якщо зупинити поставки електроенергії до Криму, то північна частина України залишиться без світла. Але ми залишилися без Батьківщини, у нас все забрали. Яким чином ми повинні хотіти, щоб у когось було світло в будинку, якщо ми готові, що його не буде у нас? Ми до цього готові, чому вся інша Україна не готова? Або для півночі України Крим – це не Україна? Тоді давайте нехай і північ піде до Росії», – висловив свою думку щодо можливого блокування поставок електроенергії до Криму власник каналу ATR.

«Наше завдання, щоб Україна згадала про Крим. Щоб не було жодної гри, жодної торгівлі. Ми вже пограли в це – марно. Росію в Криму зупинити може лише сила», – резюмував Ленур Іслямов.

Фур до горизонту

20 вересня о 12:00 на адміністративному кордоні з АР Крим з боку материкової частини України розпочалася безстрокова акція з блокування фур і вантажівок. Заблокували активісти пункти пропуску Чонгар, Чаплинка, Каланчак.

Приєдналися до акції кримських татар і українські добровольчі батальйони. Вирішили підтримати земляків «Правий сектор», батальйони «Херсон» і «Січ».

У результаті лише в перший день блокади кордону тисячі тонн продуктів не доїхали до окупованого півострова. Через дві години після початку акції на пункті пропуску Чаплинка не пропустили більше 150 фур. Блокада Криму продовжилася і вночі. За всю ніч жодна українська фура так і не перетнула кордон, а в Херсонській області проїзд для вантажних автомобілів в окупований Крим і з нього закрили.

«На сьогоднішню хвилину перекриті всі три напрями до окупованого Криму: Чангар, Каланчак і Чаплинка. Задачу з охорони та дотримання правопорядку виконуємо. Міліція з народом України», – написав заступник начальника УМВС у Херсонській області Ілля Ківа в Facebook.

Станом на 21 вересня на кордоні продовжують залишатися сотні фур з продуктами. В основному везуть на півострів українські водії овочі та фрукти з сусідніх Миколаєва та Херсона.

«Офіційні дані щодо акції на кордоні з Кримом. 83 фури стоять у Каланчаку, 114 – на Чаплинці. Добровільно виїхали 18 фур. 54 порожніх фури за добу повернулися з Криму на материкову Україну», – повідомив журналіст Осман Пашаєв.

Реакція влади

Самопроголошена кримська влада відреагувала на блокаду з удаваною байдужістю. У фейковому уряді півострова запевнили, що Крим спокійно переживе продовольчу блокаду. Так званий прем'єр-міністр Криму Сергій Аксьонов вважає, що півострів не помітить наслідків продуктової блокади.

«Ситуація в Криму під контролем, запаси продовольства створені, переправа Керченська працює, як годинник. Жодних питань немає. Ми до цього давно готувалися. Сьогодні на ринках курська картопля, з Тули картопля. Давно процес імпортозаміщення відбувся, – коментує Аксьонов і переконує, що за два тижні російські товари зможуть повністю замінити українські в Криму, – Практично всі мережеві компанії та приватні підприємці уклали угоди з материковими сільгоспвиробниками. У нас зараз на ринках 95% – це продукція російського виробництва. При такому підході протягом двох тижнів на полицях супермаркетів зовсім не буде української продукції».

На його думку, постраждають від торгової блокади насамперед українці. Правда, за даними Держкомстату за січень-липень цього року Україна ввезла до Криму товарів на 545,3 млн доларів.

Поки російська влада намагається не допустити паніки у зв'язку з блокадою, українська якраз говорить про легалізацію продовольчого страйку. Наприклад, народний депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко впевнений, що Україна має узаконити дії активістів і забезпечити контроль над дотриманням режиму часткової економічної блокади півострова.

«Громадянська економічна блокада Криму – це відповідь громадянського суспільства України на звірства російського окупаційного режиму в Криму щодо українських патріотів і кримськотатарського народу, вірного ідеї єдиної та неподільної України. Це також відповідь на постійні порушення російською стороною всіх можливих домовленостей щодо врегулювання ситуації на Донбасі. У тому числі, відповідь на оголошення в односторонньому порядку фейкових виборів у «ЛНР» і «ДНР». Держава Україна має узаконити дії громадянських активістів, при цьому забезпечити їм контроль за дотриманням режиму часткової економічної блокади, щоб не виникало звинувачень у корупції при перетині кордону з тимчасово окупованою територією Криму», – написав політик у своєму Facebook.

Депутат стверджує, що у Президента, Кабінету міністрів, Верховної Ради є всі необхідні законні важелі влади для того, щоб вибудувати державну політику щодо економічної блокади Криму з урахуванням всіх можливих наслідків та протидій з боку окупанта і агресора – Російської Федерації. «Без прийняття на державному рівні принципового рішення про те, як ми будуємо економічні відносини з окупованими територіями, ми створюємо ще одну точку напруженості всередині держави і без того ослабленої внутрішніми протистояннями», – резюмував Геращенко.

А в МВС відреагували ще більш позитивно. «Найголовніше, що ця акція не лише заблокувала Крим, але й заблокувала корупційні схеми, які були розгорнуті на митницях. Це удар, в першу чергу, по корупціонерах, які заробляли мільйонні статки на цих махінаціях. Те, що не змогла зробити держава з цими корупційними схемами, не змогла або не схотіла, зміг зробити наш український народ», – зазначив Ілля Ківа.

Експерти міркують

Думки експертів щодо дій кримськотатарських активістів дещо розділилися. Деякі називають продовольчу блокаду півострова великою помилкою, інші вважають, що це реальна можливість натиснути на Російську Федерацію. А треті – називають безстрокову акцію протесту гібридної війною, яку розпочала Україна.

«Знаєте, чому я з такою тихою радістю дивлюся на блокаду перешийка кримськими татарами? Тому що моя країна почала грати в гібридну війну. Поки трішечки, обережно, перші дитячі кроки. Але від реакції ми перейшли до дій. Від вимушених відповідей - до нав'язування ворогові власної повістки. Тепер це буде гра для двох. Тепер ми також будемо змушувати його реагувати, оборонятися й кричати «Агов, так не чесно!», – написав на своїй сторінці в Facebook журналіст Віктор Трегубов.

У кожному разі, тих, хто позитивно оцінює продовження продуктового страйку, більше. Підтримує таку думку й інший експерт. «Потрібно розуміти, що тиск чинитиметься на населення Криму. З точки зору економіки Криму, потрібно очікувати збільшення цін на продовольчу групу. Фактично, рівень конкуренції там забезпечувався за рахунок напівлегального ввезення продуктів харчування з боку України. Зараз цей канал буде відтятий, що означає збільшення цін і те, що Кремль повинен буде вирішувати питання, пов'язані не тільки з поставкою продуктів харчування, а і регулюванням цінової політики. Але регулювання цін на продовольчу групу завжди призводить до одного – дефіциту», – висловлює свою думку «Слову і Ділу» виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

А економіст Олександр Савченко вважає, що торговельна блокада, яку влаштували півострову Крим, має стосуватися і самопроголошених «ДНР» і «ЛНР». «Так, це (блокада - Ред.) призведе до напруження щодо деяких товарів і до підняття цін, адже товари з РФ дорожчі, ніж з України. Крім того, додаються транспортні витрати. Постачати продукти можна через Керч, суднами та літаками, але зрозуміло, що літаками товари доставляти не будуть. Залишаються пароплави і Керч, і там, звичайно, буде перенавантаження. За термінами це також набагато довше, але водночас потрібно розуміти, що і наші виробники понесуть від цього збитки», – коментує економіст.

На його думку, правильніше було б не пускати російські товари в Україну, ніж українські до Криму. Крім того, якщо вже запроваджується така продовольча блокада щодо Криму, то це ж слід робити і щодо «ДНР і« ЛНР », тобто проводити єдину політику. «У міністра економіки слід запитати, чому в РФ є ембарго на наші товари, а ми продовжуємо поставки. Якщо вибирати, яка політика краща, то доцільнішою є тотальна блокада. Нічого не купувати не тільки з «ДНР», «ЛНР» і Криму, а й у всієї РФ», - задався резонним питанням економіст Олександр Савченко.

Скільки ще триватиме блокада пропускних пунктів на адміністративному кордоні України з Кримом невідомо. Хтось каже, що простоять активісти лише до 24 вересня, інші запевняють, що акція може тривати роками. В уряді Російської Федерації намагаються на ситуацію реагувати спокійно і запевняти, що півострів готовий до відсутності поставок з материкової України. Але саме ця акція протесту може стати прецедентом, який ляже в основу нових торговельних відносин України з агресивним північним сусідом.

Анастасія Оратівський, спеціально для «Слово і Діло»