Експорт по-українськи: зі світом торгуємо, з Росією – ні

З 1 січня 2016 року між Україною та Європейським Союзом почне діяти зона вільної торгівлі. Цього разу, незважаючи на вимоги Росії, відкладати торгівельну угоду не будуть.

З 1 січня 2016 року між Україною та Європейським Союзом почне діяти зона вільної торгівлі. І незважаючи на всі хитрощі Російської Федерації, переносити цю дату в Україні не збираються. Так, вчора в Брюсселі пройшов четвертий раунд переговорів щодо Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, де обговорювалися, зокрема, розділи про зону вільної торгівлі між нашою країною та європейськими державами. І хоча конкретних результатів досягти поки не вдалося, вже в листопаді учасники переговорів зустрінуться, щоб підбити підсумки напрацювань.

У Євросоюзі четвертий раунд вже охрестили продуктивним. Участь у переговорах взяли єврокомісар з торгівлі Сесілія Мальмстрем, міністр закордонних справ України Павло Клімкін та міністр економічного розвитку РФ Олексій Улюкаєв.

Мета вчорашньої зустрічі полягала у пошуку практичних відповідей на занепокоєння Російської Федерації щодо реалізації розділів про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі між ЄС та Україною. «Враховуючи нинішні незадовільні тенденції в сфері торговельних потоків, учасники знову підтвердили свою готовність досягти практичних домовленостей, які сприятимуть підтримці відкритих економічних відносин для створення економічного зростання. Під час переговорів учасники обмінялися думками щодо доповіді, підготовленої експертами після зустрічей на технічному рівні 7-8 червня і 4-5 липня 2015 року, а також загального розуміння практичного вирішення стурбованості, висловленої Росією», – йдеться у повідомленні представництва Євросоюзу в Україні у Facebook.

А обговорюють вони ось що. Торік, після Майдану, Україна підписала з ЄС Угоду про асоціацію. Спочатку, 21 березня 2014 року, політичну частину, потім, 27 червня 2014 року – економічну. І за кілька місяців Європейський парламент і Верховна Рада ратифікували документ. Але з невеличкою поправкою: за кілька днів до ратифікації сторони вирішили відкласти набуття чинності ЗВТ до кінця 2015 року. Таке рішення було прийнято у зв'язку з позицією Російської Федерації: там погрожували повністю закрити ринки від українських товарів у разі набуття чинності зони вільної торгівлі, і якщо не будуть враховані інтереси РФ у цьому питанні.

ЄС може збільшити квоти на експорт українських товарів в обмін на нові поступки – експертСпеціаліст поділився міркуваннями щодо того, що Україна хоче збільшити квоти для своєї продукції в рамках вільної торгівлі з ЄС.

Логіка РФ була така: якщо європейські товари безмитно хлинуть на український ринок, вони, відповідно, підуть і до Росії, що нібито поставить російський ринок під загрозу. Але змусила ЄС включити РФ в режим переговорів щодо питання ЗВТ інша причина: в Євросоюзі всіляко намагалися заглушити конфлікт на Донбасі, і тому погодилися на деякі поступки у вигляді відтермінування на один рік.

Україна при цьому опинилася навіть у вигідному становищі. Весь цей час, від ратифікації і до наших днів, українські виробники могли безмитно поставляти свої товари на євроринки. Щоправда, в обмеженій кількості, за квотами. Зараз же увесь запас квот Україна вже практично вичерпала і просить у Євросоюзу розширити кількість.

Все це призвело до того, що Росія заговорила про введення ембарго на українські товари. Втім, РФ і зараз продовжує наполягати на відстроченні введення ЗВТ між Україною та ЄС, але в Євросоюзі відмовилися це робити. «Ми хочемо, щоб 1 січня набула чинності наша угода про зону вільної торгівлі. Більше відкладати неможливо, так можна відкладати без кінця-краю. Ми наполягаємо, щоб угода набула чинності 1 січня 2016 року», – прокоментував ситуацію президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.

З початку року експорт українських товарів до ЄС впав на третинуПадіння експорту в країни Європейського союзу за 5 місяців 2015 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, склало 36,3%, що в грошовому вираженні дорівнює $ 2,9 млрд.

Для України ЗВТ з Євросоюзом означає збільшення експорту на 20%. При цьому, говорити, що від втрати російських ринків ми зовсім не постраждали, було б нечесно. Але враховуючи постійне падіння обсягів торгівлі з РФ на тлі військової агресії, зменшення економічних зв'язків цілком логічне і відбувалося б усе одно. У кожному разі, торгові блокади і політика імпортозаміщення в Росії призвели до того, що український виробник почав переорієнтовуватися, в основному, на Азію. Як приклад, вже зараз Україна стала продавати продукти, колись орієнтовані на РФ, іншим країнам: вершкове масло арабським країнам, а соняшникову олію – Китаю. Планується поставляти до Китаю і м'ясо птиці. А ось Єгипет, Північна Африка та Латинська Америка можуть вирішити наше питання з експортом металу та машинобудування. Таким чином, за перші місяці 2015 року частка експорту до Російської Федерації склала всього 13%, а не звичні «більше половини».

Україна створює й інші торговельні союзи, що мають допомогти пережити «розлучення» з північним сусідом. Вже зараз створена зона вільної торгівлі з Канадою, ведуться переговори з Ізраїлем і Туреччиною. І в усі ці країни Україна зможе постачати як продукти харчування, так і метал.

Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло»