Топ-5 рішень Квіта, що вплинуть на якість української освіти

До Дня знань «Слово і Діло» підготувало підбірку обіцянок міністра освіти і науки України, реалізація яких матиме найбільш глобальні наслідки для вітчизняної освіти.
Фото: nv.ua

Протягом останніх 10 років українська освіта зазнала чималих метаморфоз: неодноразова зміна концепції й тривалості шкільної освіти, активний розвиток закладів II-III рівнів акредитації (коледжі, ліцеї, училища), запровадження зовнішнього незалежного оцінювання у школах і Болонського процесу – у вишах. Однак усе це – лише зовнішні ознаки трансформації вітчизняної системи освіти.

Як показують результати того ж таки ЗНО, щороку рівень освіченості школярів в Україні падає, а українські університети не те що не наблизились до верхівки світового рейтингу навчальних закладів, але й демонструють регрес. Відповідно, кількість молодих вітчизняних вчених і перспективних студентів, котрі щороку від'їжджають на навчання й роботу за кордон, невпинно росте.

З огляду на це, перед міністром освіти Сергієм Квітом все ще лежить величезний обсяг роботи. У День знань «Слово і Діло» вирішило окреслити основні її напрямки.

Закони про освіту

Двома ключовими нормативними актами, що стануть відправною точкою подальшого розвитку освітньої сфери є закони «Про освіту» та «Про вищу освіту». Перший у Міносвіти розробили ще навесні цього року, однак на розгляд Верховної Ради він поданий так і не був. Як запевнив нещодавно Сергій Квіт, нову редакцію основного освітнього закону парламентарі розглянуть у вересні цього року.

Презентуючи закон «Про освіту», міністр заявив, що його основна відмінність у тому, що він «встановлює концептуальні рамки рівнів освіти та зв'язки між ними». На практиці це означатиме розподіл видів освіти на формальну, неформальну та інформальну, прив'язку дошкільної та молодшої шкільної освіти до місця проживання дитини, поділ школи на початкову й старшу, затвердження нової кількарівневої системи управління вищою освітою (МОН, Державна інспекція з питань освіти, Національне агентство з якості вищої освіти, місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування) і багато іншого.

Щодо нового закону «Про вищу освіту», який уже ухвалений парламентом і діє з 6 вересня 2014 року, то основні його відмінності від попередньої редакції полягають в ідеї університетської автономії (як управлінській, так і фінансовій), інтеграції української освіти до світової, зміні правил присудження вчених ступенів, створенні згаданого вище Нацагентства з якості вищої освіти тощо. Наразі більшість із цих ініціатив перебувають у процесі реалізації.

12-річний термін навчання в школі

Однією з передбачених новим освітнім законодавством норм, що без сумніву заслуговує на окрему увагу, є подовження терміну навчання у школі до 12 років, починаючи з 2016 року. Почекати з реалізацією цього задуму до наступного року в Міносвіти вирішили, щоб устигнути перелаштувати навчальну програму й налагодити матеріально-технічне забезпечення.

Європейські перспективи чи падіння якості освіти? Чим обернеться для України 12-річна школаЖурналісти української редакції Deutsche Welle проаналізували переваги й недоліки планів Міносвіти щодо запровадження в Україні 12-річної системи шкільної освіти.

Нова схема шкільного навчання буде приблизно такою: п'ять років діти навчатимуться в початковій школі, чотири – в базовій, три – у старшій. Старша школа буде поділятися на професійні та академічні ліцеї, а також на коледжі. У професійних ліцеях можна буде опанувати робітничі професії, в академічних – підготуватися до вступу до ВНЗ, а в коледжах – отримати ступінь молодшого спеціаліста, скоротивши термін навчання до трьох років (замість чотирьох). Таким чином діти закінчуватимуть школу у 18 років і зможуть одразу йти працювати.

При цьому, як передбачають у МОН, вища освіта буде потрібна далеко не всім. Однак у експертів із приводу доцільності таких метаморфоз є серйозні сумніви. Фінансування, перепідготовка фахівців, котрі потягне за собою реформа шкільної освіти, нові підручники – це лише півбіди. В українських реаліях такі зміни можуть призвести до того, що невдовзі ми матимемо армію якщо не безробітних, то дешевої робочої сили, застерегла директор освітніх програм Центру Разумкова Людмила Шангіна.

Зміна принципу фінансування вишів

Міносвіти планує відмовитися від держзамовлення як основного джерела фінансування ВНЗ. Планування кількості фахівців з тієї чи іншої спеціальності майже повністю (за винятком стратегічно важливих) відбуватиметься не в міністерських кабінетах, а в приймальних комісіях вишів. Таким чином у МОН хочуть оптимізувати витрати на малопопулярні спеціальності і водночас визначити оптимальний рівень фінансування спеціальностей, що користуються попитом серед абітурієнтів.

При цьому гроші, які університети зароблятимуть в процесі навчання студентів, зберігатимуться не в казначействі, а на спеціальних рахунках державних банків. Таким чином Квіт і його команда планують стимулювати виші до розвитку та підняття рівня освіти.

Однак у цієї медалі є й зворотний бік. Зокрема, як зазначив нещодавно ректор «Київського політехнічного інституту» Михайло Згуровський, скасування держзамовлення може знищити технічні й природничі спеціальності. «Без чіткої державної політики у сфері підготовки кадрів ми прийдемо до того, що інженерів, фізиків, математиків, біологів і т. д. в результаті просто не буде», – констатував він, додавши, що дефіцит абітурієнтів за окремими напрямками в КПІ відчули вже цього року.

Нові підручники

Якщо у принципах викладання точних наук у школах навряд щось зміниться, то те, якими українські діти побачать, скажімо, історію України чи її літературну спадщину, залежить від підходу педагога та підручників, за якими вони їх вивчатимуть.

Так, щойно посівши крісло міністра освіти, Сергій Квіт заявив, що школярів чекає заміна низки підручників. Причиною стали помилки й фактологічні неточності у навчальній літературі, надрукованій ще за часів роботи Дмитра Табачника. Браковані книжки і справді вилучили з обігу, однак на цьому міністр вирішив не зупинятися. Аби підхід до складання навчальної програми у школах і вишах був системним, міністр запропонував запровадити новий, прозорий механізм відбору навчальної літератури, а функції затвердження підручників для ВНЗ – делегувати їхнім вченим радам. Крім того, в перспективі нас очікує перехід до використання як у школах, так і в університетах електронних підручників.

Акцент на науку

Ще однією важливою новацією Квіта є переформатування системи надання вчених звань відповідно до західних зразків. Так, ще минулого року в Україні припинила існування Вища атестаційна комісія, обов'язки якої було покладено на Нацагентство з питань забезпечення якості вищої освіти.

Також на початку квітня цього року міністр пообіцяв, що в Україні запрацюють аспірантура та докторантура нового типу, однак поки що ані відповідна постанова, ані зміни до закону «Про вищу освіту» подані Міністерством не були.

Крім того, Квіт як найбільш прозахідно орієнтований міністр освіти за всю історію української незалежності, схоже, цілком рішуче налаштований на використання англійської мови як приорітетної – як у навчальному процесі, так і в ході наукових досліджень: підтримка викладання й наукової роботи англійською визначена одним із основних завдань Міносвіти на найближчий час.

Аліна Костюченко, за матеріалами порталу «Слово і Діло».