Децентралізація по-українськи: зіткнення, гранати, кров і смерть

Верховна Рада України в першому читанні ухвалила законопроект про внесення змін до Конституції України в частині децентралізації. За прийняття законопроекту про конституційну реформу проголосували 265 із 368 пррисутніх депутатів Верховної Ради, проти – 87.
Фото: BBC Україна

Сьогодні, 31 серпня, Верховна Рада України ухвалила зміни до Конституції, що стосуються децентралізації. 265 народних депутатів проголосували в першому читанні за конституційну реформу від Президента Петра Порошенка. При цьому, таке рішення парламентаріїв викликало шквал критики – як у експертів, політиків, так і у простих громадян.

Хронологія подій

О 10 ранку прихильники лідера «Радикальної партії» Ляшка заблокували президію Ради до початку позачергового засідання парламенту. Таким чином, зі їхніми словами, «радикали» намагалися перешкодити визнанню особливого статусу Донбасу.

В результаті, через блокування президії, засідання Ради розпочалося пізніше, ніж було заплановано. Перший заступник голови Верховної Ради України Андрій Парубій оголосив про перенесення початку позачергового засідання парламенту на 12:00.

Приблизно в 13:00 31 серпня думки коаліції в українському парламенті розділилися. 265 депутатів (з 226 необхідних) проголосували в першому читанні за децентралізацію. Так, підтримали президентську реформу Конституції далеко не всі учасники політичного союзу. За законопроект проголосували депутати від «Народного фронту», «Опозиційного блоку» і «Блоку Петра Порошенка». А проти – члени коаліції «Самопоміч», «Радикальна партія Олега Ляшка» і «Батьківщина». Відразу ж після схвалення законопроекту, під стінами Верховної Ради почалися заворушення та сутички. Кілька сотень мітингувальників почали штурм будівлі парламенту. Серед їхніх числа були активісти ВО «Свобода» Олега Тягнибока і «Радикальної партії» Олега Ляшка.

У 13:10 зафіксовані дрібні бійки між правоохоронцями й мітингувальниками. У хід також пішли димові шашки. Активісти протестного руху почали розгойдувати паркан навколо будівлі Ради. Мітингувальники кидали в кордон Нацгвардії пляшки з водою, каміння і палиці. У відповідь силовики застосували гумові кийки та газові балончики зі сльозогінним газом.

О 13:30 з'явилися перші постраждалі. ЗМІ говорять про три десятки постраждалих у сутичках між правоохоронцями та мітингувальниками. Верховну Раду заблокували на вихід. Периметр посилили ще одним кордоном силовиків.

14:30. Невідомий з натовпу кинув у правоохоронців, котрі намагалися відтіснити протестувальників, бойову гранату. Понад п'ятдесят бійців Національної гвардії отримали поранення. Чотири військовослужбовця Національної гвардії у важкому стані. МВС почало кримінальне провадження за статтею 258 Кримінального Кодексу «Терористичний акт», повідомив радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. У постраждалих військовослужбовців, які охороняли порядок під Радою – поранення ніг, рук, очей і травми голови. Близько десятка поранених правоохоронців – учасники АТО, повідомила прес-секретар Національної гвардії України Світлана Павловська. У одного з міліціонерів у результаті вибуху по коліно відірвало ногу.

«Самопоміч» виключила з фракції 5 нардепівФракція «Самопомочі» на своєму засіданні після голосування у Верховній Раді прийняла рішення виключити п'ятьох народних депутатів.

О 15:00 стало відомо, що постраждали дві знімальних групи журналістів. Оператор телеканалу «1+1» отримав поранення в ногу, травми і в журналістів «5 каналу». Отримав поранення під час зіткнення і французький журналіст з видання Finance. Тим часом у стінах парламенту фракція «Самопоміч» у Верховній Раді прийняла рішення виключити зі своїх лав народного депутата Ганну Гопко та ще чотирьох нардепів, які підтримали зміни до Конституції. «Щойно на засіданні фракції Самопоміч за голосування щодо змін до Конституції виключено з фракції п'ятьох народних депутатів: Анну Гопко, Остапа Єднака, Віктора Кривенка, Павла Кишкаря, Вікторію Пташник», – написав нардеп Роман Семенуха. Приблизно в цей же час мер Києва Віталій Кличко повідомив, що один із потерпілих військовослужбовців помер.

15:30. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомляє, що в сутичках під парламентом поранено майже 100 людей, затримані близько 30 правопорушників. «Близько 90 поранених під Радою, в тому числі кілька людей у важкому стані. Це результат кинутих декількох вибухових пристроїв з боку людей у футболках партії «Свобода», що влаштували бійку з Нацгвардією під ВР... Гранатометник спійманий, у нього вилучені гранати, в тому числі граната максимального ураження Ф-1», – повідомив міністр внутрішніх справ.

16:00. На вул. Грушевського виникла бійка між людьми, що вже розходилися з-під Верховної Ради, і правоохоронцями. Стало відомо, що київська лікарня №17 вже переповнена постраждалими.

О 16:30 інформацію про те, що один з бійців Національної гвардії, поранений під стінами Верховної ради, помер від осколкового поранення в серце, підтвердив Антон Геращенко. Загиблий виявився 24-річним солдатом з Херсона – уточнив інформацію Кличка нардеп. Радник глави МВС також повідомив, що під час провокацій під Верховною Радою застосовувалася вогнепальна зброя.

Приблизно о 17:00 киян закликали утриматися від поїздок у центр міста. «До водіїв прохання: утриматися від поїздок у центр міста Києва, а саме по вулицях: Грушевського, Шовковичній, Банковій, Інститутській і прилеглих вулицях і провулках», – йдеться в повідомленні Печерської райдержадміністрації. Арсен Аваков заявив, що затриманий під час заворушень під Верховною Радою «гранатометний» – «свободівець» ыз батальйону «Січ». Раніше в сутичках з правоохоронцями був помічений і лідер «Свободи» Олег Тягнибок. В цей же час в МВС повідомили, що протистояння закінчилися.

Яценюк вимагає довічного ув'язнення для вбивці нацгвардійця біля РадиПрем'єр-міністр Арсеній Яценюк наполягає на розслідуванні вбивства бійця Національної гвардії під Верховною Радою України.

17:30. Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк зажадав довічного терміну для чоловіка, який кинув гранату в правоохоронців під час зіткнень під парламентом. Він також заявив, що розслідувати злочин повинна спільна слідчо-оперативна група Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури. А Арсен Аваков выдзначив сумний результат результаті подій у Києві: «122 людини перебувають у лікарнях після зіткнень під Радою. 11 осіб – на операційних столах в одному госпіталі Міністерства оборони та сім чоловік – на операції в госпіталі МВС. Деякі з них у важкому стані, один – у важкій комі... Серед поранених – близько 20 солдатів і офіцерів, які пройшли антитерористичну операцію і мають державні нагороди... Поранення отримали бійці Національної гвардії, Міністерства внутрішніх справ, служби ДСО, спецназу МВС і міліціонери київських райвідділів. Отримав осколкове поранення й замміністра внутрішніх справ Василь Паскал», – підсумував глава МВС.

Що викликало бурю?

Основною претензією противників поправок до Конституції стало нібито внесення в її основний текст положення про надання окремим районам Донбасу особливого статусу. Розмови і протистояння з цього приводу тривали не один місяць. На тлі військових дій у східному регіоні таке рішення в українському суспільстві виглядало справжньою «зрадою». До цього й апелювали учасники сьогоднішнього протесту.

При цьому, ще два дні тому Президент України Петро Порошенко заявив, що в Конституції не буде передбачено особливого статусу Донбасу. А сам «Донбаський статус» буде розглядатися окремим законом. Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман заявив, що в запропонованому депутатам законопроекті про внесення змін до Конституції України в частині децентралізації немає жодного слова про особливий статус Донбасу. «Жодного слова про особливий статус (Донбасу – ред.) немає в Конституції України. Там записано, що особливості здійснення особливого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей будуть проводитися відповідно до закону», – підкреслив спікер.

В рамках проголосованого документа пропонується змінити адміністративно-територіальний устрій країни. При цьому особливий статус Києва і Севастополя повинен визначатися окремими законами.

Серед інших претензій до законопроекту – інститут префектів, за допомогою яких, фактично, центральна влада, вона ж – Адміністрація Президента, може істотно зміцнити свій вплив на місцях. Хвилює громадськість і процес формування бюджетів, і нова територіальна розмітка, але регулювання цих питань розтягнуте в часі.

Є підтримка

Незважаючи на бурхливі дискусії в Україні, в Раді Європи конституційну реформу підтримали. «Я вітаю голосування прямо зараз у Верховній Раді України на підтримку конституційної реформи та децентралізацію. Процес реформ повинен тривати», – написав генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд на своїй сторінці в Twitter.

Остаточне голосування за проект змін до Конституції України відбудеться до кінця поточного року. «Зараз ми будемо проводити підготовку до остаточного голосування. Це відбудеться ще цього року», – заявив Володимир Гройсман. «Але я буду докладати всіх зусиль для того, щоб боротися за кожен голос, за кожного представника коаліції. Я вірю в це, я знаю, що ця реформа є справжньою, що ця реформа є європейською, що вона відповідає європейській Хартії про місцеве самоврядування. Я буду боротися за цю реформу», – акцентував спікер парламенту.

Чи знайдеться 300 голосів, необхідних для внесення змін до Конституції, поки неясно. Але схоже, що в БПП і справді мають намір боротися за кожен голос у Верховній Раді. «З людьми треба розмовляти, переконувати, і голоси знайдуться», – прокоментував ситуацію голова фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко. А також нагадав, що децентралізація – це зобов'язання України відповідно до Мінських угодам, невиконання яких призведе до втрати підтримки Заходу.

Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло».