«Півторапартійна» система, або Епоха домінування «Блоку Петра Порошенка»

Стало відомо, що політичні партії «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт» домовилися про повне об'єднання. Увійде до нової об'єднаної партії й «УДАР» Віталія Кличка.

Нещодавно з'ясувалося, що партія «Солідарність» Президента Петра Порошенка провела переговори та поглинула партію «УДАР». Тепер же стало відомо про ще одне об'єднання – з партією «Народний Фронт» Арсенія Яценюка.

«УДАР» по Кличку

Як повідомив голова фракції «БПП» у парламенті Юрій Луценко, після об'єднання з «Солідарністю» партія мера Києва припинить своє існування. І навіть на місцевих виборах у Києві Віталій Кличко буде висуватися від «Солідарності». Така ж доля чекає й усіх інших кандидатів від «УДАРу».

«УДАР» для Президента: навіщо об'єднуються політичні сили?27 серпня президентська політична партія «Солідарність» поглине партію мера Києва Віталія Кличка «УДАР». «Слово і Діло» вирішило розібратися, з якою метою об'єднуються політичні сили.

Причини такого злиття двох політичних платформ цілком зрозумілі. По-перше, Віталій Кличко без підтримки ще одні мерські вибори не виграє. За останній рік рейтинги столичного градоначальника впали фактично до мінімуму – істотних результатів у боротьбі з наболілими проблемами кияни так і не побачили, що не дуже позитивно позначається на електоральних симпатіях до ще чинного мера. Але потрібен Київ і «Солідарності», яка готова в обмін на вплив віддати його знову Кличку. По-друге, за допомогою злиття консолідується й адмінресурс двох партій, що вкрай вигідно для нещодавно створеної «Солідарності». І остання причина – посилення домінування та усунення конкуренції на місцях, де перетинається електорат. Примітно, що Віталій Кличко отримає тільки 25% списку нової «Солідарності».

Яценюк «Фронт» злив

На вихідних, у ніч з 21 на 22 серпня, стало відомо, що політичні партії «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт» домовилися про повне об'єднання.

За даними джерела «РБК-Україна», спільний похід на вибори «БПП» і «НФ» передбачає єдиний список кандидатів, в якому партія Яценюка отримає близько 25%. На додаток, за Арсенієм Яценюком залишиться посада прем'єра та посади його міністрів в уряді.

«Угода передбачає, що сторони спільно сформують єдину фракцію, спільний уряд, пізніше і спільну партію, тому що останнє вимагає найбільше часу. Не можна завтра створити спільну партію, це передбачає певні юридичні кроки, тому спершу, очевидно, буде оголошено про спільну фракцію, потім спільний уряд, а потім цей процес, можливо, вийде на спільну партію, але уряд буде переформатовано всіма сторонами», – повідомляє джерело.

«НФ» пішов на це об'єднання з кількох причин. У них є органічне зниження рейтингів, тому що максимальний негатив за події в країні, особливо в економічному і соціальному секторі, на себе бере прем'єр-міністр, як відповідальний за курс розвитку країни. Хоча це не зовсім правильно, адже цей курс був обраний не ним особисто, а коаліцією, і відповідальність мають нести всі члени коаліції. Але ми бачимо, що колективну, командну відповідальність у коаліції на себе брати не хочуть. Це видно і з позиції «Батьківщини», «Самопомочі», «радикалів», які поводяться як опозиція в коаліції. Але максимальний негатив узяв на себе Яценюк, тому його партія втратила свої рейтинги. Внаслідок усього цього було прийнято ситуативне рішення об'єднуватися для місцевих виборів. В основному, щоб показати результат всередині країни, і показати західним партнерам, що ця так звана європейська коаліція має вагу і взагалі довіру громадян», – коментує об'єднання «Слову і Ділу» політолог Олександра Решмеділова.

Під впливом Президента

Тобто, по суті, проаналізувавши ці два об'єднання, можна помітити, як реально розподіляється вплив у створеному «монстрі». Але цікаво в цій ситуації інше: поглинання другої найбільшої партії (за симпатіями виборця) в країні і партії, що править у Києві, натякає тільки на одне – у Президента створюють партійну систему з домінуючою партією, в якій тільки одна політична сила володіє реальною владою і формує уряд лише власними силами.

Втім, експерти і без того говорять вже про явний перекіс впливу. На думку Олександри Решмеділової, в Україні вже де-факто змінилася форма правління: з парламентсько-президентської на президентсько-парламентську.

«Вже зараз видно, що вплив Президента домінує і в парламенті. Тому можна говорити, що є всі знаки про рух України в бік президентсько-парламентської форми правління державою. Ще більше посилення позицій Президента відбудеться після децентралізації та створення інституту префектів. Зараз же Петро Порошенко впливає і на склад уряду і правоохоронні органи, продовжуючи залишати ту ж прокуратуру, судову владу – ручним органом», – зазначає політолог.

Але, незважаючи на посилення впливу, боятися створення «півторапартійної» чи партійної системи домінування не варто, адже об'єднання «НФ», «УДАРу» і «БПП» – ситуативне і створюється лише під місцеві вибори, зазначає експерт.

«Об'єднання трьох цих партій має ситуативний характер і буде скоріше формальним, ніж юридичним. На проведення юридичного об'єднання вже просто не залишилося часу, з цієї причини і назва мінятися не буде. Порошенко візьме найлояльніших до себе і дасть їм призначення у своїй команді, чим ще більше посилить свої позиції в майбутньому. Але у такого альянсу є й плюси. Наприклад, зниження протистояння між Президентом і прем'єром та ліквідація кадрового голоду», – аналізує Решмеділова.

За словами експерта, надалі можливо, що до нової об'єднаної «Солідарності» будуть приєднуватися й інші гравці коаліції. «Йдуть розмови з «Самопоміччю» та з «Батьківщиною». З Тимошенко може бути зараз більш лояльний діалог, так як у неї є козир в рукаві – міністр екології. Якщо їй дозволять поставити зручну для неї людину, то думаю, вона буде поводитися куди лояльніше до Яценюка і Кабміну в цілому. Хоча для неї зараз позиція «проти всіх» більш вигідна. «Нічогонероблення» дозволяє їй додавати органічні бали. Якщо вона і не піде на об'єднання, то точно буде не такою категоричною у висловлюваннях проти Кабміну», – резюмує політолог.

Втім, якщо подібні союзи і справді будуть створені як ситуативні та під місцеві вибори, по-справжньому страшного в них нічого немає. Але якщо «партійний монстр» Порошенка і надалі поглинатиме всіх конкурентів на «полі», то виникає питання: чи не є це узурпацією влади?

Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло»