«УДАР» для Президента: навіщо об'єднуються політичні сили?

27 серпня президентська політична партія «Солідарність» поглине партію мера Києва Віталія Кличка «УДАР». «Слово і Діло» вирішило розібратися, з якою метою об'єднуються політичні сили.

Напередодні майбутніх місцевих виборів політичні сили починають консолідуватися і створювати альянси. Декілька днів тому стало відомо, що партія мера Києва Віталія Кличка «УДАР» і пропрезидентська сила «Блок Петра Порошенка» вирішили об'єднатися.

«27 серпня відбудеться об'єднавчий з'їзд, на якому буде вирішено, в якому форматі відбудеться об'єднання. Планується, що на з'їзді буде ухвалено рішення про створення партії під назвою «УДАР-Солідарність». Також буде змінено склад політради та президії», – розповіло «Українській правді» джерело. За його інформацією, очолить нову партію Віталій Кличко. Відомо, що про об'єднання домовлялися столичний градоначальник і Президент України. «Є відповідний меморандум між двома лідерами партій, але подробиць ми поки не оголошуємо», – повідомило джерело.

«Слово і Діло» вирішило розібратися, з якою метою дві політичні сили об'єднуються.

Причина №1. Боротьба за Київ

Вже після року господарювання Кличка мер столиці і його політична партія «УДАР» втратили істотний відсоток своєї електоральної підтримки. Але в порівнянні з рейтингами цієї партії в решті України – у Києві вони ще високі. Потреба в лояльності Києва – одна з причин, через яку «Солідарність» вирішила поглинути залишки виборчих симпатій у вигляді «УДАРу». Тобто, по суті, пропрезидентська політична сила консолідує виборців навколо Віталія Кличка для виграшу на місцевих виборах, але тільки для того, щоб мати свій вплив.

У полоні ультиматумів: як «БПП» та «УДАР» ділитимуть столицюСхоже на те, що кияни знову стануть свідками запеклої боротьби за посаду мера столиці між декількома кандидатами від нинішньої влади.

«У перспективі партія «УДАР» припинить своє існування. Але в українських реаліях це довгий процес, ми маємо пройти певні юридичні етапи. Ми домовилися про те, що розглядаємо один одного як одне політичне ціле, тому, можливо, в перспективі й партія може бути перейменована. На даний момент мер Києва буде висуватися від «Солідарності» і по всій Україні кандидати від «УДАРу» будуть висуватися саме з цієї платформи. У перспективі це завершиться злиттям партій, створенням єдиної фракції, як це відбувається у Верховній Раді», – заявив лідер фракції «БПП» у Верховній Раді Юрій Луценко.

Причина №2. Адмінресурс

Фактично, друга причина лежить у площині електорату самого «БПП». «Блок Петра Порошенка» – партія, яка була створена лише рік тому. Проблема цієї політичної сили полягає у відсутності потужної розгалуженої інфраструктури. Тому президентська «Солідарність» вимагає істотного посилення адмінресурсу на місцях для проходження до всіх місцевих рад на майбутніх виборах.

Причина № 3. Перехресний електорат

Окрім посилення позицій «ББП» адмінресурсом і збільшення шансів Кличка виграти в один тур (або хоча б взагалі виграти) мерські вибори, існує й третя причина – усунення будь-якого можливого конкурента для «Блоку Петра Порошенка». Саме «БПП» і «УДАР» перехрещувалися в електоральних симпатіях громадян.

З цієї ж причини передбачається і ще один альянс – з «Народним фронтом». Поки відомо, що домовленостей у цьому питанні досягти не змогли, але переговори ведуться. «Народний фронт» активно пропонує співпрацю на цих місцевих виборах, ми розглядаємо їхні пропозиції і зважуємо всі «за» і «проти». При всій повазі до Арсенія Яценюка, на місцях ця партія має невеликий ККД, тому ми зважуємо і плюси, і мінуси. Для нас найважливішим є збереження коаліції, тому переговори тривають. Але чи багато дасть «Народний фронт» в тій чи іншій області, з'ясовуємо на місцях. Жодної спільної квоти для «Народного фронту» не буде. Якщо у них будуть кращі кандидати в мери, ми їх, безумовно, підтримаємо. Жодної загальної відчутної квоти для інших партій поки що я не передбачаю», – прокоментував можливе об'єднання Юрій Луценко.

Експерти кажуть

«Об'єднання «БПП», «УДАРу» і «НФ» – це черговий Змій Горинич з трьома головами. А точніше «Лебідь, рак і щука». Цей союз навряд чи буде стійким. Хоча б тому, що альянс «БПП» і «УДАРу», укладений минулого року, показав, що його учасники не дуже схильні виконувати взаємні зобов'язання», – розповідає «Слову і Ділу» політолог Олександра Решмеділова.

Об'єднання з «БПП» не гарантує Кличку перемогу – експертВ рамках спеціального проекту «ОБРАНІ» політолог Олександра Решмеділова поділилася міркуваннями щодо позицій мера Києва Віталія Кличка на майбутніх виборах.

За її словами, очевидна явна тенденція, коли провідні партії правлячої коаліції стрімко втрачають рейтинг і підтримку електорату. Тому це об'єднання – спроба хоч якось зберегти свої позиції. Але, до того ж, це ще й результат тиску з боку Заходу, який змушує правлячі партії до збереження хоча б видимості єдності.

«Новий формат дозволить максимально консолідувати весь можливий адмінресурс і направити його проти своїх політичних опонентів. На місцевих виборах особливо затребуваною буде участь силових структур під час волевиявлення. При всій взаємній неприязні учасників цього альянсу, що не є таємницею, інстинкт виживання підказує їм, що на цих виборах не варто конкурувати між собою. Крім того, «БПП» і «УДАР» об'єднуються в партію, яку очолить Віталій Кличко. Саму цю подію важко назвати чимось значущим, оскільки «УДАР» вже давно втратив політичне обличчя та електоральні позиції, де-факто розчинившись у «БПП». Їх об'єднання – це лише формальність, констатація політичної смерті «УДАРу», яка і так була для всіх очевидна», – відзначає експерт.

Політолог підкреслює, що Кличку дісталися в цьому альянсі найменш вигідні умови. «У новій конфігурації заявлений був наступний розклад: 25% – «НФ», 75% – «Солідарність» (з урахуванням «УДАРу»). Розподіл квот – це найкращий лакмусовий папірець реального впливу в альянсі. Замість обіцяних 50/50, Кличку дісталося менше 30% у партійних списках», – підсумовує Олександра Решмеділова.

Приблизно такої ж думки дотримується й політичний експерт Ярослав Юрчишин. «Логіка цього об'єднання полягає в тому, що потрібно зберегти загальну дієву фракцію. Під кінець сесії було чітко видно, що «ударівці» починають у своїх виступах акцентувати на приналежності саме до групи «УДАРу». Для Президента критично важливе збереження найбільшої фракції в парламенті, а тому логіка цієї консолідації полягає в тому, щоб через узгодження кандидатів на місцевих виборах зберегти парламентську фракцію», – коментує експерт.

«УДАР» же на таке об'єднання, на його думку, мотивувало істотне падіння рейтингу. А для Києва, для Кличка – це можливість відсутності конкурента, якого могла б підтримувати Адміністрація Президента.

Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло»