«Міжмор'я»: новий польський президент – популіст?

Новообраний президент Польщі Анджей Дуда виступив за створення блоку держав від Балтійського моря до Чорного. Але наскільки реально втілити проект «Міжмор'я» столітньої давності?

Буквально кілька днів тому новообраний президент Республіки Польща підняв давнішню тему, яка хвилювала не одне покоління слов'ян. Анджей Дуда напередодні своєї інавгурації виступив за створення блоку держав Центрально-Східної Європи. «Я обмірковую ідею створення партнерського блоку держав від Балтійського до Чорного й Адріатичного морів», – заявив у розмові для Polska Agencja Prasowa глава польської держави 7 серпня. «Держава сильна тоді, коли її оточують союзники – це також елемент збільшення сили», – переконаний Дуда.

Річ Посполита 2.0

Така ідея не нова. Проект «Міжмор'я», він же Балто-Чорноморський блок, був розроблений ще після Першої світової війни. По суті, це проект конфедеративної держави. До складу Балто-Чорноморського блоку мали увійти Польща, Україна, Білорусь, країни Прибалтики, Молдова, Угорщина, Румунія, Словаччина, Чехія та країни колишньої Югославії.

Таким чином, союз простягався б від Балтійського до Чорного й Адріатичного морів і створив би нову Річ Посполиту, але більше, сильніше і вагоміше. Мета створення «Міжмор'я» була одна: уникнути домінування Німеччини або Росії. Але реального результату справа не мала. У Європі та Росії ідея була жорстко розкритикована. І через деякий час майже половина республік, які мали увійти до «Міжмор'я», увійшли до Радянського Союзу.

Але на цьому спроби створити співдружність «від моря до моря» не закінчилися. В 30-40 рр. тема знову піднялася урядом Польщі у вигнанні під керівництвом Владислава Сікорського. У 1942 році почалися переговори між грецьким, югославським, чехословацьким і польським урядами. Вони припускали створення Польсько-Чехословацької Конфедерації та Греко-Югославської Конфедерації. Справа також закінчилося нічим.

Але після розпаду СРСР тему знову почали мусувати в політичних і громадських колах. Особливо активно виступали за створення «Міжмор'я» та «реінкарнацію» Речі Посполитої в Україні та Білорусі праві партії: «Свобода» та «Народний фронт» відповідно. На початку 2010 року в Білорусі виник багатомовний проект Нова Річ Посполита, присвячений відродженню Речі Посполитої у складі Білорусі, Латвії, Литви, Польщі та України, але активістів знову чекала критика і негативна реакція.

Щоб «насолити» Росії

Проект створення Балто-Чорноморської співдружності затих ще на 5 років. Поки тему не відродив новий президент Польщі Анджей Дуда. Виникає питання: навіщо йому це?

Дуда – лідер партії «Право і справедливість» – націонал-консервативної політичної партії, першим головою якої став у 2001 році Лех Качинський, пізніше обраний президентом Польщі. Риторика партії завжди була антиросійською, висловлював досить жорстку антиросійську позицію і духовний наставник Анджея Дуди – Ярослав Качинський. А після трагедії під Смоленськом у 2010 році, коли борт №1 розбився разом з 96 членами екіпажу, більшість з яких були представниками уряду, ставлення «ПіС» до Російської Федерації стало ще більш критичним. І хоча президентська політсила завжди виступала за створення «Четвертої Речі Посполитої», після авіакатастрофи потреба в відгороджуванні від Росії стала ще більш значущою.

Але тоді, на президентських виборах 2010 року, відразу після смерті Леха Качинського, найочевидніший кандидат від «ПіСу» – брат-близнюк Ярослав Качинський програв Броніславу Коморовському з різницею в 6,02% голосів виборців. Та й через рік, під час парламентських виборів, партія взяла другий результат – 29,88% голосів (157 місць) в Сеймі і 31 місце зі 100 в Сенаті, що було істотно нижче попереднього результату. Загалом, «Право і справедливість» почала втрачати популярність, а разом з нею й можливість проводити антиросійську політику.

Попередні п'ять років вектор зовнішньої політики Польщі був абсолютно нейтральним. Броніслав Коморовський намагався догодити «і нашим і вашим», за що і поплатився президентським кріслом. І ось тепер на посаду глави держави нарешті знову зійшов представник «ПіСу». Не дивно, що і риторика Польщі різко повернулася до думки про Річ Посполиту.

Провальна ідея

Створення Балто-Чорноморського блоку – це ще одна спроба переділу впливу в Європі. За допомогою такої «стіни» в Польщі сподіваються стати третім основним гравцем в Європі і втиснутися між ЄС (читати: Німеччиною) та Росією.

Все б нічого, але сама ідея побудови «Міжмор'я» вже зараз виглядає складною для реалізації і навіть популістською. І цьому теж є кілька причин.

Причина №1. Реакція інших держав. За майже сто років існування ідеї створення подібної співдружності реального втілення «Міжмор'я» так і не змогло знайти здебільшого через значну критику з боку інших держав. Таке об'єднання може розцінюватися не тільки як «буферна зона», що відгороджує Європу від агресивної Росії, але і як самостійний суб'єкт агресії проти як Росії, так і ЄС. Варто нагадати, що рішення України об'єднуватися з єврозоною призвело в результаті до військової агресії РФ на Донбасі. Наслідки створення співдружності проти Росії – передбачувані.

Причина №2. Економічне підґрунтя. Жоден союз не має сенсу, якщо в ньому немає фінансової вигоди. Економічна ситуація деяких країн-потенційних учасників блоку залишає бажати кращого. Де-факто, розвинуті Прибалтика і Польща не витягнуть на собі Україну, Молдову, Білорусь – промислові потужності вимагають тут істотних інвестицій. І це вже не кажучи про зовнішні борги та газове питання.

Причина №3. Юридичне підґрунтя. Багато країн, які можуть створювати цей Балто-Чорноморський блок, входять до Європейського Союзу. Поляки, прибалти, угорці та чехи не матимуть можливості перебувати у двох союзах одночасно, тож доведеться обирати. І дуже сумнівно, що члени єврозони покинуть ЄС заради нового об'єднання без гарантій істотної фінансової вигоди та безпеки. Ще один момент – тісний зв'язок Росії з Білоруссю, оскільки вони і так вже є конфедерацією.

Звичайно, створення «Міжмор'я» цілком можливе і здійсненне за умови фінансового потенціалу та достатньої кількості часу. Але потрібно розуміти, що за 5 років президентської каденції Анджея Дуди створити конфедеративного надмонстра, який практично пішов у минуле як явище, неможливо. Тому заява Дуди про перспективу створення Балто-Чорноморського блоку – своєрідний спосіб підтримки пропрезидентських рейтингів, гра на націоналістичних струнах поляків і українців, які всіляко хочуть позбутися російсько-радянського минулого.

Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло»