Повчальні уроки мобілізації або Чому не варто зволікати з реформами

Усі негативні явища процесу шостої хвилі мобілізації нарешті набрали критичну масу і змусили політиків реагувати. Чи пов'язані заяви чиновників з реальним прагненням розпочати реформу ЗСУ або, можливо, поліпшити свої рейтинги – поки не ясно.

Усі негативні явища процесу шостої хвилі мобілізації нарешті набрали критичної ваги і змусили політиків реагувати. Чи пов’язані заяви високопосадовців із реальним прагненням змінити катастрофічну ситуацію із мобілізацією призовників і розпочати реформу Збройних сил України, чи, можливо, поліпшити свої рейтинги і знайти нових прихильників серед громадян – поки що не зрозуміло.

Майже синхронно, протягом однієї доби із критикою процесу мобілізації публічно виступили міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Пан Аваков у звичному для нього стилі Facebook-сповіді виклав своє бачення недоцільності та шкідливості процесу 6-ї хвилі мобілізації українських громадян до лав ЗСУ, назвавши її «дебілізацією дій воєнкомів». «З урахуванням того, скільки потрібно державі коштів і сил на призов, обмундирування, навчання новобранців від умовного бухгалтера до середнього солдата. З урахуванням неможливості досягти високої кваліфікації воїнів, при поточній мотивації та підготовці мобілізованих, вважаю: армію потрібно зараз і негайно переводити на професійну контрактну основу, знизивши чисельність військ і збільшивши зарплати реальним кваліфікованим військовим та їх забезпечення. Порядок, підготовленість і мотивація - б'є будь-яку кількість. У такого підходу - є майбутнє, у вилову призовників на вулицях і в трамваях – ні», - зазначив очільник МВС. Крім того, своїм розпорядженням міністр заборонив співробітникам внутрішніх органів брати участь у відловлюванні призовників разом з військовими комісарами. Відкритим залишається питання, чому МВС до цього часу брали участь у таких діях, і хто тепер допомагатиме військкоматам виконувати план з мобілізації «ухильників».

Прем’єр-міністр швидко відреагував на пропозицію свого соратника і дав доручення міністру оборони Степану Полтораку надати розрахунки необхідної суми, необхідної для створення професійної армії. «Ми пішли шляхом винятково професійного набору нових якісних поліцейських. Це і навчання, і тренування, і нові підходи - тобто це нова політика. Таке ж, як зараз відбувається в правоохоронній системі, має відбуватися в системі Міністерства оборони України. Тобто також необхідна країні професійна і якісна армія», - зазначив пан Яценюк. Цікаво, що саме Міноборони вже давно мало б стати драйвером реформи ЗСУ, проте поки що жодної подібної ініціативи в діях призначених за квотою Президента міністрів оборони за останні півтора роки - українці так і не побачили.

Будучи соратниками по партії «Народний фронт», і Арсен Аваков, і Арсеній Яценюк займають свої посади в Кабміні вже вдруге за 1,5 роки. І тільки зараз Кабмін нарешті побачив усі вади процесу мобілізації, на які експерти вказували ще півроку тому, під час 4-ї хвилі призову до лав ЗСУ. «Ще наприкінці минулого року, коли четверта хвиля мобілізації тільки планувалася, розумні люди говорили - альтернативи професійної армії немає. Треба було провалити п'яту та шосту хвилі, допустити загибель людей на фронті, витратити багато грошей на медкомісії, на призов в армію алкоголіків, наркоманів, контрабандистів і кримінальників, щоб це усвідомити», - вважає військовий експерт Денис Попович. При цьому експерт зауважує одну із ймовірних причин зволікання із проведення справжньої реформи армії – спротив нинішньої військово-командної верхівки, яка тримається за свої посади у Генштабі. «Комплектуватися нова контрактна армія повинна на основі отриманого бойового досвіду і навколо тих солдатів і офіцерів, які найбільше відзначилися в зоні АТО. Вони повинні будуть сформувати нову командну вертикаль, а це означає, що багато товстих зірок в Генштабі повинні будуть розпрощатися з посадами», - зауважує Денис Попович.

Що ж заважало народним депутатам із фракції «Народний фронт» зареєструвати законопроект про контрактну армію вже у нинішньому скликанні Верховної Ради? Щоправда, прямого зобов’язання щодо контрактної армії в передвиборчій програмі цієї політичної сили не було, хоча у розділі «Безпека» є декілька пунктів, присвячених реформуванню ЗСУ. Зокрема, «фронтовики» обіцяли «реформування армії та інших структур сектору безпеки і оборони, їх оснащення новими, сучасними видами озброєнь, військового обладнання, допоміжними засобами; підвищення престижності військової служби, посилення соціального захисту тих, хто захищає Батьківщину». Однак досі справа не йшла далі політичних заяв.

Ще восени минулого року, напередодні позачергових парламентських виборів, Президент підписав низку змін до законів України, які спрощували процес мобілізації та посилювали відповідальність для тих, хто ухиляється від призову. Втім, вже під час перемовин щодо створення парламентської більшості, в тексті Коаліційної угоди не було погоджено пункту щодо строків переходу до контрактної армії.

Чи підтримає Президент і фракція «Блоку Петра Порошенка» ініціативу своїх партнерів по коаліції? Відповідь на це питання залежатиме від того, наскільки насправді виявляться результати 6-ї хвилі мобілізації. Попри спроби журналістів детальніше дослідити даний процес, Генштаб уперто приховує цю інформацію, аргументуючи це нібито питанням національної безпеки. Проте небоєздатна армія невмотивованих «аватарів», потенційних дезертирів та просто недосвідчених юнаків – значно більша небезпека для безпеки держави. Тож створення професійної контрактної армії – це не далека перспектива, а нагальна потреба. Цікаво, чи зрозуміють це нинішні політики, чи реформу ЗСУ доведеться проводити вже новій владі, у якої вже просто не буде часу ігнорувати виклики національній безпеці держави.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»