Боротьба за завод «Антонова»: переміг «БПП»

Привабливість держпідприємства «Антонов» для потенційних інвесторів незаперечна, а бажання українських чиновників заробити швидких грошей – невблаганно. Яка доля чекає ДП «Антонов»?

Авіабудівний завод «Антонов» в Україні знають навіть діти. Адже саме цей завод, що функціонує в Києві, створює літальні апарати, визнані в усьому світі. І тим цінніше це державне підприємство для фінансово-промислових груп у владі. Сьогодні авіаконцерн є одним з небагатьох підприємств світу, що реалізують повний цикл створення сучасного літального апарату. Таким чином, створений ще в середині минулого століття, авіабудівний завод досі залишається ласим шматочком.

Перетворення у концерн

Сучасне держпідприємство «Антонов» було створено тільки в 2009 році, шляхом приєднання Київського авіаційного заводу Авіант до Авіаційного науково-технічного комплекса імені Антонова (АНТК). До складу ДП «Антонов» також входять авіакомпанія «Авіалінії Антонова» і ремонтний «Завод 410 цивільної авіації».

Привабливість держпідприємства «Антонов» для потенційних інвесторів незаперечна, а бажання українських чиновників заробити швидких грошей – невблаганно. Яка доля чекає ДП «Антонов»?

Підпорядковується держпідприємство Міністерству економічного розвитку і торгівлі, але 31 березня уряд прийняв постанову про включення «Антонова» до складу державного концерну «Укроборонпром». І тепер держпідприємство буде працювати, в тому числі, на благо української армії. «Тільки кілька країн світу володіють таким потенціалом і такими технологіями, які сьогодні в Україні уособлює «Антонов». Дуже сподіваюся, що останнє рішення уряду, згідно з яким об'єднуються літакобудівний потенціал «Антонова» з можливостями «Укроборонпрому», дасть свою синергію», – підкреслив Президент України Петро Порошенко. А також заявив, що «хотів би бачити у державному оборонному замовленні на 2016 рік продукцію «Антонова», адже для України пріоритетним має стати виконання замовлень по створенню перспективних транспортних і спеціалізованих літаків, безпілотних літальних апаратів і створення нової авіатехніки.

За роки незалежності заводу довелося пережити різне: від безгрошів'я до проривів, від скандалів до рейдерських захоплень. Цікаво, що деякі з цих подій відбулися зовсім недавно.

В обіймах «Укроборонпрому»

Ще за часів Революції Гідності «під шумок» освоїти частини «Антонова» намагалися в Партії Регіонів. 6 лютого 2015 року Кабінет міністрів включив до переліку держпідприємств, які можуть передаватися в концесію (механізм державно-приватного партнерства – Ред.), київський авіаремонтний «Завод 410 цивільної авіації», який входить до складу держконцерну. Урвати шматок заводу хотів нардеп-регіонал В'ячеслав Богуслаєв, який контролює «Мотор Січ». З чуток, саме з його ініціативи «Завод 410 цивільної авіації» включили в перелік підприємств, які підлягають концесії. Причина, по якій Богуслаєв хотів собі цей завод, проста: підприємство є найбільш цікавим серед тих, що спеціалізуються на ремонті повітряних суден, а Богуслаєвська «Мотор Січ» виробляє авіаційні двигуни. Крім того, завод не тільки має сучасні потужності для модернізації літаків «Антонова», але і в майбутньому зможе ремонтувати літаки Boeing.

Але в руки В'ячеслава Богуслаєва підприємство так і не потрапило. «Завод 410 цивільної авіації» неофіційно вважається одним з «підшефних» підприємств депутата від «Блоку Петра Порошенка» Дмитра Андрієвського, який в січні вже 2015 року направив запит прем'єру Арсенію Яценюку щодо збереження його в державній власності, через те, що завод «забезпечує національну безпеку України і належить до підприємств авіаційної та ракетно-космічної промисловості, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави». Таким чином, весь концерн залишився у руках держави, і разом з авіаремонтним заводом перейшов в «Укроборонпром».

Звільнення Ківи

Але останні півтори постмайданних роки для ДП «Антонов» були не такими вже й позитивними.

Привабливість держпідприємства «Антонов» для потенційних інвесторів незаперечна, а бажання українських чиновників заробити швидких грошей – невблаганно. Яка доля чекає ДП «Антонов»?
Дмитро Ківа

9 квітня 2014 року уряд Яценюка звільнив голову правління Державного авіабудівного концерну «Антонов» Дмитра Ківу, який обіймав цю посаду з кінця 2008 року. Причину такого звільнення тоді не зрозумів ніхто: назвати Дмитра Ківу кращим менеджером «Антонова» за результатами господарської діяльності 2013 року було не можна. Але і об'єктивних причин для його звільнення теж не було. Експерти вважають, що Ківа позбувся крісла голови правління «просто так», через зміну політичної сили при владі, яка прагне скрізь мати «своїх людей».

Доповідна записка з рекомендацією про звільнення Дмитра Ківи прийшла в Кабмін з Міністерства промислової політики за підписом в.о. міністра Наталії Бойцун. Пов'язують чиновницю з Олександром Вілкулом та Андрієм Клюєвим. Останній був одним з найбільш активних лобістів ідеї приватизації українського авіапрому на користь Росії. Втім, зараз це здається неважливим, адже Мінпром був ліквідований як самостійне міністерство і став частиною відомства експата Айвараса Абромавічуса. Але з цим звільненням не все так чисто, адже Міністерство промислової політики розпочало реорганізацію з 23 березня 2014 року, а звільнили Ківу за рішенням Мінпрому двома тижнями пізніше.

За таким рішенням уряду послідував мітинг працівників авіазаводу. Близько тисячі працівників вимагало залишити Ківу при посаді. І 26 травня 2014 року мітингувальники отримали відповідь від Кабміну: Мінпром видав ще одне розпорядження – звільнити Дмитра Ківу і з посади президента - генерального конструктора ДП «Антонов». 30 травня наказом Мінпромполітики (№ 30-Д) призначило виконуючим обов'язки президента - генерального конструктора Володимира Короля (до цього обіймав посаду першого віце-президента - генерального директора ДП «Антонов»). За цими діями послідував ще один мітинг, вже під Адміністрацією Президента.

Цікаво й інше: за стрімким звільненням не відбулось стрімкого призначення іншої людини. І фактично на довгий час посада голови ДП просто зависла. Але відповідно до наказу Мінпромполітики України від 24 липня 2014 №47-д на посаду в.о. президента-генерального конструктора був призначений Сергій Меренков. Юристи авіаконцерну оскаржили всі ці розпорядження.

Рейдери на Туполєва

1 серпня держпідприємство «Антонов» заявило про спробу рейдерського захоплення. Невідомі люди міцної статури у кількості 16 чоловік на чолі з Меренковим зламали турнікети на прохідній і незаконно проникли на територію підприємства. Група намагалася заволодіти кабінетом генерального директора, канцелярією і печаткою. Співробітники ДП «Антонов» викликали міліцію, але їм довелося самостійно видворити загарбників.

Привабливість держпідприємства «Антонов» для потенційних інвесторів незаперечна, а бажання українських чиновників заробити швидких грошей – невблаганно. Яка доля чекає ДП «Антонов»?

У Мінпромі спробу захоплення підприємства спростували і заявили, що хотіли представити трудовому колективу нового керівника. Але працівники заводу Меренкова так і не пустили. Повернувся він 3 вересня разом з 7 автобусами внутрішніх військ МВС України. Сісти в своє крісло (тоді від ліквідованого Мінпрому) Сергій Меренков знову не зміг. 4 вересня 2014 року Окружний адміністративний суд міста Києва виніс постанову, згідно з якою Дмитра Ківу відновили в якості керівника ДП «Антонов». У листопаді 2014 року Київський апеляційний адмінсуд відмовив у задоволенні скарги Генпрокуратури та Мінпромполітики та залишив без змін постанову Окружного адмінсуду Києва від 4 вересня 2014 р. Зависла ця ситуація до 3 лютого 2015 року, коли Мінекономрозвитку і торгівлі України поклало обов'язки керівника ДП «Антонов» і далі на Дмитра Ківу.

Під крилом «БПП»

Але вже у червні ситуація переломилася. 13 червня Президент України Петро Порошенко відвідав Державне підприємство «Антонов» напередодні його участі у Всесвітній авіаційній виставці «Ле-Бурже».

Привабливість держпідприємства «Антонов» для потенційних інвесторів незаперечна, а бажання українських чиновників заробити швидких грошей – невблаганно. Яка доля чекає ДП «Антонов»?
Порошенко на заводі «Антонов»

Після чого негайно, вже 19 червня, в.о. президента державного підприємства призначили депутата Верховної Ради від «Блоку Петра Порошенка» Михайла Гвоздєва, а Ківа залишився при підприємстві тільки генеральним конструктором. Гвоздьов раніше займався автопромом. На момент обрання працював гендиректором ТОВ «Транс-Груп ЛТД» і гендиректором ТОВ «Ауді Центр Хмельницький». З якої причини на цю посаду був призначений 53 номер у списку «БПП» – невідомо.

До речі, примітно ще й те, що на сайті Мінекономрозвитку у списку підприємств, які належать відомству, керівником досі значиться Дмитро Ківа. Втім, за чутками, саме він і продовжує «рулити» підприємством.

Цікаве й інше питання: яка доля чекає авіаконцерн «Антонова» у ключі наближається масштабної приватизації держпідприємств? Адже поки що підприємство з «Укроборонпрому» у списках приватизації не значиться. Але привабливість «Антонова» для потенційних інвесторів беззаперечна, а бажання українських чиновників заробити швидких грошей – невблаганне, а значить, в майбутніх списках на продаж можна буде очікувати і заводи авіапромисловості.

Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло»