Скандальні судові рішення: їх відпустили під заставу

Визначення запобіжного заходу у вигляді виходу під заставу – популярна практика в Україні останнім часом. «Слово і Діло» вирішило згадати, кому і за які справи дозволили відкупитися в нинішньому році.

Події минулого тижня сколихнули громадськість: Печерський суд Києва відпустив під відверто незначну заставу двох корупціонерів з Генеральної прокуратури. Таке рішення судових органів обурило як пересічних громадян, так і політиків. «Слово і Діло» вирішило згадати, кого ще «найгуманніший у світі» український суд вирішив відпустити під заставу в 2015 році.

Відкрив низку скандальних судових рішень 2015 року екс-регіонал Олександр Єфремов. 14 лютого працівники Генеральної прокуратури України спільно з працівниками Служби безпеки України провели спецоперацію з його затримання. Єфремова звинуватили у зловживанні службовим становищем за обтяжуючих обставин та у службовому підробленні. 16 лютого Печерський райсуд столиці вже обрав для Єфремова запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з можливістю внесення застави. Тоді викуп у 3,6 млн грн за екс-керівника фракції «Партії Регіонів» вніс соратник Єфремова – Борис Колесніков.

Проте наступного дня Єфремову висунули інше звинувачення – в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі, яка призвела до загибелі людей. Втім, самому екс-регіоналу пророкують повернення в політику. За інформацією журналіста Дениса Казанського, Єфремова не посадять, адже вже досягнута така домовленість. «Справу готуються злити в суді. Після цього відбудеться його повернення в політику. І готується відродження політика в так званій ЛНР», – зазначив журналіст.

Через кілька днів після Єфремова на лаву підсудних сів інший екс-регіонал – Михайло Чечетов, якого звинуватили у сприянні ухваленню «диктаторських законів» 16 січня 2014 року. Генеральна прокуратура оголосила підозру колишньому депутату 20 лютого 2015 року. Він підозрювався в тому, що як член лічильної комісії підписав протокол про голосування з недостовірними даними. 21 лютого Печерський райсуд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді утримання під вартою і призначив заставу в розмірі 5 млн гривень. За інформацією «Української правди», гроші за Михайла Чечетова вніс «регіонал» і мільярдер Вадим Новинський, але підтверджувати цю версію адвокат обвинуваченого політика відмовився. Тим не менш, незважаючи на знову здобуту свободу (хоч і з електронним браслетом), через 5 днів Чечетов вчинив самогубство. Екс-депутата «Партії Регіонів» знайшли мертвим біля свого будинку вночі 28 лютого. Він вистрибнув з квартири на 17 поверсі, де жив з дружиною.

Таку ж підозру, як і Чечетову, прокуратура винесла й екс-депутату та секретарю лічильної комісії парламенту Сергію Гордієнку. Його теж звинуватили у зловживанні владою під час прийняття «диктаторських законів» 16 січня 2014 року і взяли під варту 10 березня. Втім, відбувся Гордієнко тільки легким переляком і мізерною заставою – 97,4 тис. грн. Але «скидалися» для нього, що називається, з миру по нитці – 10 комуністів, включаючи Петра Симоненка.

Наступним у поле зору громадськості потрапив екс-глава ГСЧС. 5 березня на засіданні Кабінету міністрів правоохоронці затримали голову держслужби Сергія Бочковського та його першого заступника Василя Стоєцького за підозрою у зловживаннях і причетності до корупційних схем в ГСЧС. Після цього уряд звільнив чиновників. Їм оголосили підозру, суд повинен був винести рішення про обрання їм запобіжного заходу. А 28 березня все тим же Печерським районним судом Києва було обрано запобіжний захід для чиновників: Бочковському – у вигляді тримання під вартою на два місяці з правом внесення застави в 1,184 млн грн, а його заступнику Стоєцькому – з можливістю внесення застави в 1,182 млн грн.

«Попалися» й деякі чинні депутати. Так, нардепа Сергія Мельничука Генпрокуратура запідозрила у залученні бійців «Айдару» до викрадення директора підприємства «Укрспирт» Михайла Лабутіна, що і стало приводом для зняття депутатської недоторканності. 11 червня суд обрав у якості альтернативного запобіжного заходу для Мельничука заставу в 365,4 тис. грн. Сам нардеп визнав цю суму непомірною. Тим не менш, застава було зібрано й благополучно сплачено.

Засідають корупціонери й чиновники-злочинці і в регіонах. Наприклад, 11 червня в Житомирі за підозрою в отриманні хабара правоохоронці затримали чиновника Держземагентства. Його звинуватили в тому, що він з метою незаконного особистого збагачення, використовуючи свої службові повноваження, отримав гроші за вирішення питання про надання у власність земельної ділянки площею 30 га. Печерський районний суд Києва відпустив затриманого під заставу розміром 213 тис грн.

Але найгучніші справи відбулися буквально на днях. 3 липня Генпрокуратура оголосила підозру синові голови Апеляційного суду Києва Дмитру Чернушенку, якого підозрюють у втручанні в діяльність судових органів і, як результат – постанові суддями свідомо неправомірних вироків. Випустили його із залу суду за 6 мільйонів гривень. До речі, відзначився й батько Дмитра – Антон Чернушенко. Голова Апеляційного суду Києва підозрюється в тому ж, що й син. У ході обшуків 19 червня у Чернушенка були виявлені 6,5 тис. дол., які він ховав у мантію і стверджував, що це його особисті кошти.

Кількома днями пізніше, 9 липня, Печерський районний суд випустив двох прокурорів-корупціонерів – Володимира Шапакіна та Олександра Корнійця, які були затримані за підозрою в отриманні великого хабара. В сумі у них знайшли близько 500 тисяч доларів. І, незважаючи на всі докази, обидва чиновники-здирники були випущені під заставу в 3,2 млн грн.

Такі випадки продовжують мати місце, навіть незважаючи на те, що політики постійно обіцяють заборонити корупціонерам виходити під заставу. Таку обіцянку давав уже й Парубій, і Корнацький. А Яценюк навіть домігся підвищення розміру застави для підозрюваних у корупції осіб...

Справа Шапакіна-Корнійця набула широкого резонансу. Зараз уже активно вимагають відставки суддів, які відпустили корупціонерів під таку заставу. Втрутився навіть Порошенко. «В особливих умовах, які є в Україні, питання скасування можливості використання застави для корупціонерів є сьогодні дуже важливим завданням для Верховної Ради. І я ще раз звертаюся до народних депутатів: прохання внести зміни до законодавства і позбавити можливості випускати корупціонерів, які взяті на гарячому, з усіма доказами, позбавити можливості випускати злочинців під заставу», – сказав Глава держави. І зараз дуже хочеться вірити, що депутати Верховної Ради нарешті підуть на такий крок.

Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло».