В кулуарах Верховної Ради все частіше з вуст народних депутатів лунає думка про можливість проведення місцевих виборів за старим законодавством. Не зважаючи на те, що новий законопроект №2831-3 про місцеві вибори ще 18 червня був прийнятий парламентом за основу, на минулому тижні нардепи так і не знайшли компромісного рішення щодо його прийняття у 2-му читанні.
І хоча спікер Верховної Ради Володимир Гройсман заявив, що парламент не піде на канікули, поки не розгляне усі необхідні для країни закони, шанси прийняти новий закон про місцеві вибори до серпня щодня зменшуються.
Варто зазначити, що зміни до виборчого законодавства парламент може вносити не пізніше ніж за 90 днів до проведення виборів. А ще потрібен час на підписання закону Президентом. Таким чином, у парламентарів залишилося часу до 1 серпня 2015 року.
Ситуацію ускладнює ще 2 фактори: процедурний та політичний. Перший пов'язаний із тим, що до проекту закону про місцеві вибори внесено більше 1500 поправок, які профільний комітет повинен розглянути до того, як документ потрапить у сесійну залу. Крім того, під час самого голосування, згідно регламенту, народні депутати повинні розглянути кожну поправку окремо, можуть вносити їх з голосу та мають право для виступу для аргументування своїх позиції. Тобто, навіть процедурно для прийняття даного законопроекту потрібно щонайменше декілька пленарних засідань, яких у депутатів, по суті, вже не лишилося.
Навіть у разі скликання позачергової сесії парламенту та продовження його роботи, серед фракцій-учасниць коаліційної більшості немає єдності щодо норм нового закону. Так, фракції «Самопомочі» та «Радикальної партії Олега Ляшка» наголошують на розгляді своїх поправок, найпринциповішою з яких є заборона на блокування політичних партій для участі у виборах. Ще одна поправка, яку активно просувають у «РПЛ», цілком слушна та стосується заборони участі у виборах партіям, які були зареєстровані як мінімум за рік до дати їх проведення. До того ж, кажуть у «РПЛ», партія має бути «загальнонаціональною». «Балотуватися мають лише партії, щоб люди знали, з кого спитати. Бо блоки йдуть перед виборами. Після – створюють окремі групи у фракції. Ще одне наше принципове зауваження: партія має бути зареєстрована як мінімум за рік до виборів, щоб не з’являлись сепаратистські проекти. Далі: вважаємо, що партія має бути загальнонаціональною, аби не робили у Донецьку чи Харкові окремі республіки. Це принципові зауваження», - пояснює позицію «радикалів» їхній лідер Олег Ляшко. Така вимога не є дивною, адже тільки за останні півроку Мін'юст зареєстрував 27 нових політичних партій.
В свою чергу, лідер фракції «Самопомочі» Олег Березюк до вищезгаданих вимог своїх колег по коаліції додав ще дві принципові позиції – необхідність скорочення депутатського корпусу в місцевих радах та запровадження заборони політичної реклами. Наразі усі учасники коаліційної більшості нібито заявляють про активну роботу у комітеті над поправками та пошуком компромісного варіанту.
Експерти ж наголошують на тому, що затягування із прийняттям нового закону про місцеві вибори може бути вигідним усім учасникам коаліційної більшості – цей процес безпосередньо пов'язаний із падінням рейтингів самих політичних партій. Адже за новим законом передбачається пропорційна система із нібито відкритими списками, які, по суті, формуватимуть самі партійні лідери. Зважаючи на це, низькі рейтинги партій-учасниць виборчого процесу будуть автоматично позначатися і на кандидатах, яких вони підтримають. В старому законі про місцеві вибори, де передбачена змішана система, кандидати можуть висуватися і за партійними списками, і за мажоритарними округами, що дає змогу «замаскувати» потрібних кандидатів під самостійних мажоритарників, після чого вони так чи інакше долучаться до потрібної фракції у новообраній місцевій раді. Важливо враховувати й норму нового виборчого законодавства щодо обрання мерів великих міст у 2 тури: в ній може існувати прихована загроза для лідера «Самопомочі» Андрія Садового – не виключено, що він може зазнати поразки у другому турі мерських виборів у Львові, чи навіть якщо спробує свої сили під час балотування на посаду столичного градоначальника.
Ще один фактор, який свідчить про високі шанси проведення місцевих виборів за старим законодавством – процес змін до Конституції в частині децентралізації, який передбачатиме укрупнення громад. А значить – деякі місцеві ради можуть просто зникнути, а до новостворених потрібно буде обирати нових депутатів. Про високу ймовірність такого сценарію неодноразово говорив спікер Володимир Гройсман та народні депутати з фракції «Блоку Петра Порошенка». «Було б доцільно зараз провести місцеві вибори, які передбачені Конституцією, далі передбачити перехідний період для внесення змін до законодавства – це більше 500 (супутніх) законів – і за 2 роки провести позачергові вибори», - заявив нещодавно пан Гройсман. Спікер вважає, що за такого сценарію ситуація не законсервується, а місцева влада навпаки, почне працювати краще. «Уявіть, що ці два роки усі працюватимуть так, щоб через два роки їх переобрали. Це ж просто мрія», - вважає голова Верховної Ради.
Найцікавіше, що народні депутати із «БПП» вже встигли вигадати формальний привід для того, аби не приймати новий закон про місцеві вибори. На думку парламентарів, краще провести реформу децентралізації та без поспіху попрацювати над новим виборчим законом, ніж приймати зараз недосконалий закон, який буде ще гіршим за старий. Така логіка не позбавлена сенсу, щоправда, тоді взагалі постає питання у доцільності проведення місцевих виборів. Адже представники попередньої провладної команди в місцевих радах навряд чи зможуть серйозно заважати процесам реформування в країні, в той же час жодному з нинішніх партійних брендів-фаворитів суттєво посилити свою присутність на місцях восени 2015 року не вдасться.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»