Хто такий Володимир Бучко і чи дочекаються нарешті екологи фахового міністра?

Після скандалу з Шевченком крісло міністра знову стало об'єктом політичних ігор. У кулуарах обговорювали різних кандидатів, але коаліція обрала людину з нікому не відомим прізвищем: Володимира Бучка.
Володимир Бучко

Громадські природоохоронні організації просять народних депутатів врахувати їхні критерії при виборі кандидатури на посаду міністра екології та природних ресурсів України. Традиційно міністра хочуть без бізнес-інтересів, але з бездоганною діловою репутацією, фахового, діяльність якого пов'язана з використанням природних ресурсів та впливає на стан навколишнього природного середовища.

На початку минулого року екологи так само просили призначити професійного міністра, а не традиційно близького до керівництва держави для привласнення національних ресурсів, однак тоді за квотою «Свободи» крісло віддали Андрію Мохнику, про нефаховість якого складали легенди, а в другий склад Кабміну Арсенія Яценюка увійшов Ігор Шевченко – людина, яка жодного дня не працювала в галузі, хизувалася гарвардською освітою (хоча йшлося лише про десятиденну гарвардську школу) і яку тільки лінивий не пов'язував з олігархом Олександром Онищенком.

Після скандалу з Шевченком крісло міністра знову стало об'єктом політичних ігор. У кулуарах згадували прізвища креатури Олега Ляшка, Юрія Продана, протеже Юрія Продана, Валерія Дубіля, пропонували 28-річну заступницю екс-міністра Шевченка Світлану Коломієць, знов говорили про квоту «Батьківщини», але дивом коаліція обрала людину з нікому не відомим прізвищем: Володимира Бучка. Знайти зв'язок з тією чи іншою політичною силою нам не вдалося. Кандидат дев'ять років працював у міністерстві на різних посадах за восьми міністрів.

Після скандалу з Шевченком крісло міністра знову стало об'єктом політичних ігор. У кулуарах обговорювали різних кандидатів, але коаліція обрала людину з нікому не відомим прізвищем: Володимира Бучка.

Попри це, як нам вдалося з'ясувати поспілкувавшись з екологами, прізвище невідоме тільки широкому загалу. Фахівці ж чудово знайомі з колегою і не ймуть віри, що після шевченків і мохників управління галуззю можуть віддати людині, яка була одним з керівників робочої групи ООН з імплементації екологічної конвенції, представляє Україну в комітеті з дотримання ООН, що, по суті, є арбітражем з виконання конвенції та протоколу до неї, і до котрого входять лише восьмеро людей з усього світу.

Екологи скепсис з приводу юридичної освіти Бучка відкидають. Мовляв, він не лише знає екологічне законодавство, він його пише. «Ця людина брала участь у розробці щонайменше півсотні профільних законопроектів, проводить експертизи нормативно-правових актів, безпосередньо бере участь у засіданнях екологічного комітету, формуючи позицію міністерства», – розповіли «Слову і Ділу» в комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики.

У самому міністерстві підтверджують: під егідою Володимира Бучка була розроблена стратегія наближення українського законодавства до законодавства Європейського Союзу, він брав безпосередню участь при розробці Угоди про асоціацію з ЄС від міністерства. З 2007 року він був національним координатором конвенції Еспо в Україні (про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті), а потім представниками 45 країн був обраний заступником голови робочої групи з конвенції. Торік Бучко увійшов до комітету з дотримання конвенції в ООН. Нині там 8 осіб, які спостерігають за дотриманням виконання конвенції у всіх країнах-учасниках.

Представник Єврокомісії Джордж Кремліс коментує особу потенційного міністра як ідеального переговорника. «Коли Володимир (Бучко – Ред.) лобіює свою країну, йому довіряють і адекватно його сприймають, – каже Кремліс – цього року Євросоюз виділить міністерству майже 3 мільйони на адаптацію дванадцяти директив. Це результат його перемовин. Я зичу йому доброї вдачі в його кар'єрі. Він заслужив на це».

«Уникнення санкцій у 2012 році по Монреальському протоколу – це також переговори Бучка, – розповідає Заступник начальник управління – начальник відділу міністерства екології Валентина Василенко, – ніхто не замислюється, які наслідки могли бути від цих санкцій: могли зупинитися металургійна промисловість, будівництво. Це призвело б до справжнього соціального вибуху на сході України. Однак на Україну не лише не наклали санкцій, нам ще й подвоїли квоту».

Іншими словами, якщо вірити колегам чиновника, кращої кандидатури на посаду міністра екології годі й шукати. Незрозуміло тільки, чому політики раптом відмовилися від свого улюбленого квотного принципу і можливості й надалі привласнювати національні ресурси. Хоча відмовилися не остаточно – призначення ще немає. Не виключено, що за тиждень-два якийсь черговий олігарх все ж таки протягне власну креатуру, як це зробив Онищенко торік у грудні.