Нинішня Верховна Рада України відрізняється абсолютно різноплановим складом депутатів. Волонтери, журналісти, активісти, різного роду громадські діячі – словом, у вищий законодавчий орган країни при великому бажанні може потрапити хто завгодно.
Особливо популярними в якості народних депутатів стали військові із зони АТО. Зовсім не піддаючи сумніву їх військові заслуги, «Слово і Діло» вирішило з'ясувати, наскільки результативна їхня робота в парламенті.
Зокрема, Михайло Гаврилюк, який прославився під час Майдану, як депутат від «Народного фронту» дав п'ять різних обіцянок. З них виконано, на наш погляд, найважливіше: українські військові дійсно не допустили «котла» в Дебальцевому і вийшли звідти з мінімальними втратами.
Володимир Парасюк, раніше – командир роти у батальйоні «Дніпро», тепер же – позафракційний депутат і член Комітету з питань запобігання та протидії корупції, встиг дати дев'ять обіцянок. Одне з них вже явно не виконано – Парасюк не домігся переголосування за призначення Шокіна генпрокурором. Решта – поки в процесі.
Знаменитий командир батальйону «Дніпро» Юрій Береза пройшов у Раду від «Народного фронту». З 33 найрізноманітніших обіцянок виконана тільки одна – створено міжфракційне об'єднання військових, які пройшли АТО. Ще п'ять ініціатив депутата-комбата зазнали невдачі.
Колега Берези по «Народному фронту» і по Комітету нацбезпеки і оборони Андрій Тетерук – професійний військовий, учасник операцій в Косово, командир батальйону «Миротворець». У якості депутата виступив з двадцятьма ініціативами, чотири з них було виконано. Зокрема, військкомати будуть очолювати люди, які повернулися з АТО, а в армію будуть призивати тільки затребуваних військових фахівців.
Сергій Мельничук – екс-командир батальйону «Айдар», член депутатської групи «Воля народу». У нього все порівну: з шести обіцянок дві виконано, дві не виконано, дві – в процесі. При цьому невідомо, чи буде він далі виконувати свої депутатські обов'язки. Нагадаємо, Мельничука підозрюють у створенні банди для пограбувань і викраденнях людей. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді грошової застави, але екс-комбат вносити заставу відмовився.
Командир батальйону, а потім полку «Азов» Андрій Білецький – позафракційний і позапартійний. На посаді депутата встиг зробити чотири заяви, з яких тільки дві безпосередньо стосуються батальйону «Азов», інші дві носять скоріше загальнополітичний характер. Всі чотири заяви поки не принесли ні позитивного, ні негативного результату, так що говорити про відповідальність або безвідповідальність депутата поки передчасно.
Павло Кишкар – командир групи в батальйоні «Донбас», народний депутат від об'єднання «Самопоміч». З його ініціатив тільки одна зазнала невдачі – дерегуляції бізнесу Кишкар не добився. Чотири його обіцянки були виконані, але якщо врахувати, що цих обіцянок він встиг роздати аж 41 – то це всього лише одна десята.
Полковник Юлій Мамчур, який дуже гідно проявив себе в Криму і навіть побував у полоні в «зелених чоловічків» – зараз є членом фракції «Блоку Петра Порошенка» та заступником голови Комітету з питань нацбезпеки і оборони. На посаді депутата встиг дати 8 обіцянок різного плану, з яких виконано тільки одна: суспільне телебачення в Україні таки створено. Навряд чи, звичайно, питання телебачення входять до компетенції військового льотчика, але, як кажуть, і на тому спасибі.
І наостанок – два найбільш культових персонажа: Семен Семенченко і Дмитро Ярош.
Семенченко, колишній Костянтин Гришин, екс-командир батальйону «Донбас», а нині – член фракції «Самопомочі» і перший заступник голови Комітету з питань нацбезпеки і оборони. Комбат обіцяє багато, при цьому багато і виконує – з 58 обіцянок виконано 14.
У позафракційного Яроша виконаних ініціатив трохи менше – всього 11. Однак варто врахувати, що Дмитро намагається взагалі менше обіцяти, а більше робити – всього обіцянок на посаді депутата він встиг зробити 21. Це дає нам підстави вважати лідера «Правого сектора» найвідповідальнішим депутатом-комбатом. Рівень його відповідальності – 52%.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»