Міністр екології та природних ресурсів Ігор Шевченко підтвердив факт свого перельоту літаком народного депутата Олександра Онищенка з Ніцци.
«Була така ситуація, було важко полетіти. Я знав, що там знаходиться також цей нардеп, і у нього літак знаходиться в Ніцці, подзвонив йому і попросив допомогти», – пояснив міністр на брифінгу в Києві в четвер.
«Він погодився, я просто з ним прилетів. Нічого за це не платив... Жодних корупційних дій немає», – підкреслив Ігор Шевченко.
Він уточнив, що в Берліні дивився футбол, а туди прилетів через Дрезден.
Міністр також зазначив, що був за кордоном тільки в суботу-неділю (6-7 червня), проінформувавши прем'єра про те, що залишає країну, а в понеділок вже був на роботі.
Система народного контролю «Слово і Діло» вирішила проаналізувати, наскільки правомірною була поїздка міністра екології Ігоря Шевченка, та чи повинен він нести відповідальність.
Адвокат Олександр Готін спеціально для «Слово і Дело» провів правовий аналіз поїздки міністра Шевченка до Ніцци. Згідно з аналізом, міністр екології повинен був дотримуватися наступних положень:
Міністри Кабінету міністрів України у свій робочий час мають право виїжджати за межі України винятково на умовах службового відрядження. Направлення міністра у відрядження є прерогативою вищого стосовно цього міністра керівника. Відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови Кабінету міністрів України «Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон» від 11.12.1992 р № 698, рішення про службове відрядження за кордон міністра приймається або першим віце-прем'єр-міністром України, або віце-прем'єр-міністрами згідно розподілених між ними функціональних повноважень.
Відбуттю міністра у службове відрядження за кордон передує проведення погоджувальних процедур, а саме: міністр не пізніше, ніж за 2 тижні до виїзду, зобов'язаний подати першому віце-прем'єр-міністру ряд документів (абзац сьомий пункту 1 Постанови КМУ від 11.12.1992 р № 698):
- лист із зазначенням мети поїздки, термінів та умов перебування за кордоном, обґрунтуванням джерел фінансування; - проекти директив, вказівок, технічних завдань, погоджених з Міністерством закордонних справ України; - копію офіційного запрошення; - кошторис витрат.
Згідно з п. 5 розділу ІІІ Інструкції «Про службові відрядження в межах України та за кордон» (затверджена Наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998 р.), відряджений за кордон міністр в обов'язковому порядку забезпечується коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом) в національній валюті держави, куди цей міністр прямує, або у вільно конвертованій валюті.
- За час перебування у службовому відрядженні міністру оплачуються (п. 7 розділу ІІІ Інструкції «Про службові відрядження в межах України та за кордон») в рамках встановлених нормативів витрати на: проїзд, оплату вартості проживання, побутові послуги, обов'язкове страхування та ряд інших статей витрат.
Таким чином, витрати міністра на службове відрядження за кордон в обов'язковому порядку компенсуються в передбачених чинним законодавством України порядку і умовах за рахунок коштів Державного бюджету.
- Постановою Кабінету міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» № 98 від 02.02.2011 р. затверджені склад витрат на відрядження, суми витрат та їх ліміти.
Виходячи з вимог абзацу сьомого пункту 1 Постанови КМУ від 11.12.1992 р № 698 і п. 9 Постанови КМУ № 98 від 02.02.2011 р., міністри мають пряме право на компенсацію за рахунок Бюджету витрат на авіаперельоти тільки за економ-класом.
При цьому витрати на авіапереліт міністра бізнес-класом (або 1 класом) компенсуються тільки у разі отримання на таку компенсацію спеціального дозволу першого віце-прем'єр-міністра (або вищого стосовно міністра віце-прем'єр-міністра).
Додаткові відомості про приватний політ міністра Шевченка до Ніцци
1.Чи може міністр відбути у службове відрядження за кордон без узгодження такого відрядження з першим віце-прем'єр-міністром чи з вищим стосовно міністра віце-прем'єр-міністром?
Ні, не може.
2.Чи може міністр здійснити авіапереліт економ- або бізнес-класом в період службового відрядження за свій рахунок, без компенсації з Бюджету понесених витрат?
Якщо службове відрядження узгоджене з першим віце-прем'єр-міністром чи з вищим віце-прем'єр-міністром, то так, може. Це не є порушенням закону, при цьому, якщо такий переліт здійснюють регулярні пасажирські рейси авіаперевезень.
3.Чи може міністр здійснити авіапереліт чартерним рейсом в рамках нерегулярного виду авіаперевезень в період службового відрядження за свій рахунок?
За певних умов і обставин такий переліт можливий. Міністр при цьому, крім іншого, в рамках проведення антикорупційних процедур повинен буде підтвердити законність походження доходів, які дозволили йому оплатити такий переліт.
4.Чи може міністр здійснити авіапереліт чартерним рейсом в рамках нерегулярного виду авіаперевезень безоплатно або за рахунок коштів третіх осіб?
У контексті положень закону «Про протидію корупції» від 14.10.2014 р № 1700-VII за певних умов даний чартерний авіапереліт може бути кваліфікований як корупційне правопорушення. Відповідно до п. п. а) п. 1 ч. 1 ст. 3 закону «Про протидію корупції», міністр є суб'єктом, на якого поширюється дія цього закону.
У частині першій ст. 1 закону «Про протидію корупції» розкривається зміст поняття «подарунок» – це переваги, послуги, нематеріальні активи, які надають/отримують безкоштовно. Відповідно до вимог ст. ст. 23, 24 закону «Про протидію корупції», міністр у разі надання йому третіми особами можливості безкоштовного чартерного авіаперельоту, за законом, окрім усього іншого, повинен був відмовитися від цієї пропозиції.
В іншому разі для нього настає юридична відповідальність за корупційне правопорушення.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»