Амністія з гірким присмаком: українців готують до чергових мирних перемовин з «ДНР» та «ЛНР»

Заява Павла Жебрівського про амністію частини сепаратистів – тактичний крок в інтересах Президента. Очевидно, що зроблено це для аналізу реакції українських громадян не на окупованих територіях.

Україна готується до наступної фази мирних переговорів щодо вирішення проблеми Донбасу. Про це свідчать заяви Президента та представників його команди. В контексті мирних переговорів готується й низка непопулярних на перший погляд рішень. Одне з них – амністія для представників сепаратистських рухів, які нині за допомогою Росії тримають у напрузі увесь східний регіон України.

Про часткову амністію нинішніх прихильників самопроголошених «народних республік» повідомив новопризначений голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський. «Ми маємо готувати амністію для людей, у яких руки не в крові. Ми повинні повернути їх у правове поле України. Потрібно буде ініціювати такі амністії щомісяця – робитимемо це щомісяця», – заявив він в інтерв'ю виданню «ВВС Україна». Щоправда, пан Жебрівський виключив можливість діалогу української влади щодо будь-якої амністії з керівництвом «самопроголошених республік», заявивши, що вони мають постати перед судом – «українським, або Гаазьким».

Ідея не нова. Подібним чином діяли багато держав, які бажали залагодження конфліктної ситуації й вирішення питання із інтеграцією того чи іншого регіону до своєї зони інтересів. Зокрема, такі кроки вчиняла влада Ізраїлю, аби зменшити кількість прихильників сепаратистських та терористичних рухів палестинських бойовиків. Свого часу подібну амністію оголошувала влада Великобританії по відношенню до прихильників ІРА. Сам очільник ДВЦА також згадав досвід СРСР щодо часткової амністії для вояків та прибічників УПА в західному регіонів України після періоду Другої світової війни.

Заява Павла Жебрівського – тактичний крок в інтересах Президента. Фактично, губернатор навів аргументи, які міг озвучити сам Петро Порошенко. Вочевидь, що зроблено це для аналізу реакції українських громадян не на окупованих територіях. Безумовно, подібного роду заяви з вуст Президента могли б мати сумнівний ефект для його майбутнього рейтингу. Саме тому можливість озвучувати непопулярні заяви та рішення Президент делегує представникам своєї команди.

Нагадаємо, що під час перших мирних перемовин у вересні 2014-го року, Верховна Рада прийняла президентський закон «Про недопущення переслідування і покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей», згідно з яким від кримінальної відповідальності були звільнені учасники збройних формувань, які в період з 22 лютого 2014 року до дня набрання чинності даного закону вчинили кримінально злочини, за які передбачене покарання. Крім того, амністія стосувалася й осіб, які брали участь у діяльності самопроголошених органів влади в Донецькій і Луганській областях або протидіяли проведенню військової операції. Щоправда, дія закону не поширювалася на тих осіб, які причетні до падіння 17 липня 2014 року в Донецькій області літака компанії Malaysia Airlines рейсу МН17.

Тоді українські правозахисники висловили думку, що закон про амністію суперечить усім можливим міжнародним принципам і вітчизняному законодавству. У свою чергу, представники міжнародної організації Amnesty International на початку цього року також застерегли владу проти запровадження амністії для людей, які несуть відповідальність за військові злочини, адже це призведе до заморожування конфлікту.

Саме зараз такий крок нинішньої влади – позитивний сигнал примирення для тих громадян, які не бажають більшої військової ескалації в регіоні, а також демонструє бажання вирішувати наявні проблеми виключно у мирний спосіб. Крім того, можливість проведення амністії значно послабить позиції проросійських сил на Донбасі і в подальшому призведе до прямих чи прихованих протестних рухів у середовищі самих місцевих жителів стосовно верхівки самопроголошених республік.

Зрештою, прийняття рішення щодо амністії належить до компетенції парламенту та Президента. В свою чергу їхнє бачення залежатиме від позиції міжнародних гравців – США, ЄС та Росії. Останнім часом і Захід, і Росія спонукають українську владу піти на нові домовленості, згідно з якими «ДНР» та «ЛНР» набули статусу широкої автономії в складі України. Саме тому, вважають експерти, питання часткової амністії для прихильників сепаратистських рухів постало саме зараз, напередодні нового раунду мирних перемовин. Особливо цікаво звучать мирні мотиви з вуст представників російської влади. Так, нещодавно міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив про те, що готовність «ДНР»-«ЛНР» стати частинкою України – результат серйозної роботи з боку російської влади. Мовляв, в іншому разі, «ДНР» та «ЛНР» оголосили б про свою незалежність.

Тож питання про те, як вчинять Президент та Верховна Рада стосовно питання амністії зараз – залишається відкритим. Найголовніша проблема, яку так не хоче вирішувати діюча влада – наслідки від реакції українського суспільства, стомленого війною, проте обуреного неймовірними втратами та кількістю жертв своїх співгромадян на лінії фронту. На жаль, цей важкий вибір рано чи пізно таки доведеться зробити.

Олександр Вишневецький, спеціально для «Слово і Діло»