Рада і Президент відверто ігнорують рекомендації Ради Європи

Представник України у Венеціанській комісії скептично оцінює діяльність українського парламенту й Президента, оскільки в низці випадків вони не лише не дотримуються рекомендацій ПАРЄ, але й діють усупереч їм.
Фото: 112.ua

Минулого тижня Петро Порошенко та Володимир Гройсман презентували документи, що стануть планом дій для влади на найближчий рік – Послання Президента до Верховної Ради «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 році» та План законодавчого забезпечення реформ в Україні.

Разом із публічними заявами про європейський вибір та готовність до реформ, на превеликий жаль, у цих документах є суттєві протиріччя з Планом Дій Ради Європи для України на 2015-2017 рр., де, нагадаємо, не тільки перелічені найвагоміші зобов’язання України перед Радою Європи, а й передбачене фінансування від ЄС у розмірі 45 мільйонів євро для його виконання.

Які саме зобов’язання поки не готова виконати українська влада, а які кроки навпаки – планує вчинити всупереч Плану дій Ради Європи?

Скасування депутатської недоторканності

Петро ПорошенкоПрезидент України
Порошенко пообіцяв зняти депутатську та суддівську недоторканостіСказано 21 березня 2015 р.Статус обіцянки: У процесі

Одна з вимог Петра Порошенка до парламенту – ухвалення остаточного рішення про скасування депутатської недоторканності та обмеження недоторканності суддів. Ухвалення відповідного законопроекту стоїть першим номером і в плані реформ від спікера – 5 лютого парламент направив відповідний проект на експертизу до Конституційного суду. Нагадаю, що в 2012 році Конституційний суд дав позитивний висновок на аналогічний законопроект про скасування депутатської недоторканності. З великою долею ймовірності КС дасть позитивний висновок і про новий законопроект. Однак як цю ініціативу сприймуть європейські партнери України?

Традиційно скасувати депутатську недоторканність обіцяє кожна українська влада й так само традиційно Рада Європи більш ніж критично висловлюється щодо цієї ідеї. У квітні 2000 року, коли Леонід Кучма провів референдум, під час якого, серед іншого, виборці проголосували за скасування депутатської недоторканності, ПАРЄ сприйняло це як загрозу парламентаризму в Україні, Рада Європи навіть ставила питання про виключення України зі свого складу. Невже ми хочемо повторення ситуації п’ятнадцятирічної давнини?

Виборчий кодекс лише у 2017 році

Ухвалення Виборчого кодексу, передбачене Резолюцією Європейського Парламенту щодо ситуації в Україні від 13 грудня 2012 року та Планом дій Ради Європи щодо України. Однак коаліція має намір ухвалити цей документ тільки… в четвертому кварталі 2017 року. Плани на найближчий час – менш, ніж за півроку до дати виборів – переписати закон і повністю змінити систему місцевих виборів (провести їх за відкритими списками). Цього від Верховної Ради очікує Президент.

Сьогодні в парламенті зареєстровано 4 варіанти законопроекту про місцеві вибори, і жоден з них поки що не знаходить підтримки в коаліції. Рада Європи доволі схвально ставиться до ідеї запровадження відкритих списків в Україні, але, враховуючи темпи, з якими зараз триває робота над новим законом про місцеві вибори, уже тепер можна прогнозувати: закон буде ухвалений за кілька днів до початку виборчої кампанії, це буде зроблено поспіхом і, звісно, без висновку Венеціанської комісії. На це просто не буде часу. Тож, не слід очікувати й високої оцінки демократичності місцевих виборів від європейських інституцій.

Закон про опозицію

Сергій ЛарінНародний депутат України
Ларін пообіцяв, що "Опозиційний блок" у ВРУ домагатиметься виконання вимог ПАРЄСказано 29 січня 2015 р.Статус обіцянки: Не виконано

У своєму посланні Президент запропонував юридично надати опозиції більше прав. А саме – закріпити за опозицією посади голів 6 ключових контрольних комітетів Верховної Ради: з питань Бюджету, боротьби з організованою злочинністю й корупцією, з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи, з питань свободи слова та інформації, а також юридично закріпити за опозицією посади одного із заступників Голови ВР України. Крім того, Петро Порошенко пропонує дати опозиції право на доповідь (співдоповідь) під час розгляду важливих питань і надати можливість впливати на прийняття порядку денного засідань ВР. Аналогічні рекомендації містяться і в Резолюції ПАРЄ №1601 від 2008 року «Процедурні керівні принципи щодо прав та обов'язків опозиції в демократичному парламенті».

На превеликий жаль, парламентська коаліція не поділяє цих поглядів глави держави. У Плані законодавчого забезпечення реформ від Володимира Гройсмана немає жодного слова про необхідність законодавчого забезпечення правового статусу опозиції в парламенті. Отже, є ризик що відповідні пропозиції пГлави держави залишаться тільки на папері.

Судову реформу перенесено на кінець 2016 року

І президент, і парламентська більшість приділяють велику увагу питанню реформи судочинства. За останній рік було ухвалено цілий ряд законів у цій сфері. Петро Порошенко нещодавно видав Указ «Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки». Але всі ці кроки без внесення змін до Конституції є не більш ніж імітацією реформ.

Чинний Основний закон закріплює надмірний вплив як депутатів, так і глави держави на судову систему, а побудувати незалежний суд без внесення змін до Конституції неможливо. Зокрема, необхідно позбавити депутатів функції обрання суддів безстроково, змінити процедуру формування Вищої ради юстиції, виключивши з неї міністра юстиції та генерального прокурора, і наділити ВРЮ повноваженням щодо надання згоди на взяття судді під варту. На превеликий жаль, ні Президент, ні коаліція не вважають за необхідне вносити зміни до Конституції щодо судової реформи – ухвалення відповідного закону заплановане тільки на третій квартал 2016 року. Сьогодні ж пріоритетом є встановлення адміністративного контролю над судами. Після перезапуску Вищої ради юстиції кілька сотень суддів будуть звільнені, їх місце посядуть «новачки», які з великою ймовірністю будуть лояльно ставитися до побажань влади. Чи відповідає це якщо не букві, то хоча б духу європейської демократії – питання риторичне.

Підсумовуючи, можна сказати, що ми так і не почули з вуст Президента та спікера Верховної Ради заяв про необхідність якнайшвидшого ухвалення Плану заходів з виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи – чинний документ 2011 року вже морально застарів.

А отже, на жаль, констатуємо, що питання співпраці з ПАРЄ не є пріоритетом ані в роботі Президента, ані парламентської коаліції.

Окрім перелічених вище проблем, європейці чекають від нас ухвалення нового законодавства про референдуми і про свободу мирних зібрань, гуманізацію кримінального законодавства й системи виконання покарань та запровадження посади Урядового уповноваженого з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Але поки що ці питання так і не стали першочерговими для влади.

Володимир Пилипенко, представник України у Венеціанській комісії, спеціально для «Слово і Діло».