Навіть через півтора року після Революції Гідності слідство діє вибірково

Результатом «бурхливої діяльності» українських правоохоронних органів з розслідування злочинів проти Євромайдану є поодинокі (та й то найчастіше не доведені до кінця) кримінальні справи проти виконавців кривавого розгону.

9 червня Шевченківський районний суд столиці заслухав свідчення 7 осіб, постраждалих під час силового розгону студентського майдану в ніч на 30 листопада.

Між тим, в цілому слідство (не кажучи вже про покарання винних) у справі евромайданівців проходить надзвичайно повільно – такого висновку дійшли журналісти Deutsche Welle, передає «Слово і Діло».

Як відомо, до списку жертв кривавого розгону Євромайдану, що отримав у народі назву «Небесна Сотня», потрапили понад сто осіб, величезна кількість учасників акцій протесту отримали серйозні поранення. Щоб виправдатися перед жертвами і людьми, які постраждали від режиму Януковича, вже новий генпрокурор України Віктор Шокін пообіцяв упритул зайнятися розслідуванням і покарати винних. Але на ділі «бурхлива діяльність» ГПУ (як і інших силових структур) виявилася не більше, ніж гучними заявами.

Приміром, наприкінці квітня 2015 року лише було складено реєстр злочинів проти евромайданівців – тоді про це повідомив заступник генпрокурора Юрій Столярчук. Трохи менше, ніж через місяць з цього приводу висловився й сам Шокін, зазначивши, що він особисто зобов'язав обласних прокурорів затвердити плани розслідування відповідних злочинів. Як вважають експерти, «заворушитися» керівництво ГПУ змусив опублікований наприкінці березня звіт Ради Європи, члени якого прийшли до висновку, що «українська правоохоронна система не тільки не провела необхідних дій для розслідування подій на Майдані, а часом і прямо перешкоджала розслідуванню».

Як зазначає адвокат Тарас Гатляк, головною перешкодою для встановлення, затримання і засудження людей, причетних до злочинів на Майдані, є більше року втраченого часу. При цьому «особливо відзначилася» столична прокуратура, яка практично саботувала скарги потерпілих евромайданівців. Темпи розслідування справ просто жахливі: за словами правозахисника, в середині червня лише планується формування складу суду присяжних, який розглядатиме факти розстрілів снайперами учасників акцій протесту 20 лютого 2014 року. При цьому, на лаві підсудних опиняться... два працівники спецпідрозділу «Беркут». Ще двоє «беркутівців» чекають закінчення слідства, четверо – втекли з України.

Крім них, «в оборот» у процесі розслідування можуть піти також троє бійців харківського «Беркуту», затриманих за побиття протестувальників у Києві 18 лютого 2014. Ще двох виконавців розправи над учасниками акцій протесту – офіцерів СБУ, які начебто є учасниками АТО, затримали за підозрою в причетності до загибелі людей у столичному Будинку Профспілок. «На жаль, майже всі вони є лише виконавцями злочинів. Більшість бійців «Чорної роти» київського «Беркуту» втекли або в анексований Крим, або в Росію, де також ховаються від правосуддя високопоставлені замовники і організатори злочинів проти Майдану», – зазначає секретар громадської організації «Сім'ї героїв «Небесної Сотні» Володимир Бондарчук.

Про покарання замовників усіх цих злочинів поки що не йдеться. Адже, незважаючи на те, що в Україні вже існує механізм заочного засудження, головним дійовим особам кривавого спектаклю під назвою «розстріл Майдану», він не загрожує – більшість із них ховаються за межами України і, судячи з темпів розслідувань проти них, досі мають соратників в українській правоохоронній системі.