Українська бронетехніка в АТО: є чи нема?

Вище керівництво країни часто згадує про постачання озброєнь у зону АТО у своїх обіцянках. Правда, виконання цих обіцянок – державна таємниця.

Ще наприкінці минулого року керівництво країни обіцяло забезпечити українську армію бронетехнікою. Цікаво, але відтоді ситуація з озброєнням, за словами бійців АТО, не надто змінилася. Більше того, поставлені екземпляри бронетехніки постійно виходять із ладу.

Піаром на армії перед парламентськими виборами 26 жовтня 2015 не гребував ніхто. І якщо хтось обмежився включенням до списків партій комбатів і комбригів, то інші давали гучні обіцянки щодо озброєнь. Наприклад, будучи прем'єр-міністром уперше, Арсеній Яценюк пообіцяв, що Міноборони отримає 250 одиниць бронетехніки до кінця 2014 року від «Укроборонпрому». «Тільки підприємствами «Укроборонпрому» додатково виготовлено та відновлено 1000 одиниць військової техніки. До кінця поточного року 250 одиниць техніки буде поставлено «Укроборонпромом» для потреб Міністерства оборони», – заявив Яценюк 11 жовтня під час відвідування Миколаївського бронетанкового заводу. Що сталося з чвертю тисячі бронетехніки – достеменно невідомо: «Слово і Дело» намагалося перевірити стан виконання цієї обіцянки, але, відповідно до листа Міністерства внутрішніх справ України від 6 лютого 2015 року, інформація про озброєння і матеріально-технічне забезпечення Збройних сил України та інших військових формувань відноситься до державної таємниці. Тобто перевірити, що і в якій кількості «Укроборонпром» поставив Міноборони, неможливо.

Зате цілком відома інформація про якість поставок КрАЗів. У грудні 2014 року на озброєння армії надійшли нові українські бронеавтомобілі КрАЗ «Спартан» із встановленими на них протитанковими ракетними комплексами типу «Сармат». Правда, не витримали машини й місяця: автомобілі ламаються, а солдати скаржаться на неможливість усувати неполадки в польових умовах, не володіючи спеціальними технічними ресурсами. Серед основних скарг на броньовик – слабка ходова частина, необхідність сучасного палива, відсутність «запаски», неможливість польового ремонту, сильна віддача під час руху пересіченою місцевістю, низька прохідність, слабенька броня, скло, що не витримує другого пострілу, слабкий захист кулеметника, відсутність радіостанції, потрапляння відстріляних гільз під капот броньовика і так далі. Таким чином, вже до кінця січня цього року практично всі поставлені бронеавтомобілі вийшли з ладу: за інформацією ряду ЗМІ зламалися 12 із 14 переданих силам АТО бронемашин КрАЗ «Спартан». Цікаво, але керівництво заводу поломки броньовиків усіляко заперечує.

Про «якість» бронемашин українських бійців пише й радник Президента України Юрій Бірюков. «Машина, що виглядає настільки монументальною, виявилася колосом на глиняних ногах», – підписав фото зламаного броньовика Бірюков у себе в Facebook.

Примітно, що за такої ситуації з відсутністю нормальної бронетехніки в АТО, де знову спостерігається ескалація конфлікту, у травні пройшли дві виставки техніки вищезгаданих підприємств. «Укроборонпром» продемонстрував Президенту Петру Порошенку сучасні зразки озброєння та військової техніки: потужні протитанкові ракетні комплекси, керовані ракети, гранатомети, броньовану техніку та новітні комплекси розвідки. А ПАТ «АвтоКрАЗ» продемонстрував КрАЗ «Кугуар», вже відомий КрАЗ «Спартан», великовантажне самохідне багатофункціональне шасі КрАЗ-7634НЕ колісної формули 8х8 (прямий аналог шасі МАЗ-543) і малогабаритне полегшене логістичне шасі КрАЗ-5401Н2 у варіанті з ізотермічним фургоном.

Загалом, Українї, виявляється, є чим похвалитися. За словами волонтерів, хороша техніка є. Правда, її критично не вистачає. «Якість української бронетехніки – хороша. Але проблема в тому, що у нас її немає. Те, що відновлюється, розконсервовується – робиться не так добре, як має бути. Є й інша проблема – питання відсутності прийому. Немає так званої «військової «прийомки». От і виникають проблеми. Заводи потім вмовляють, щоб не писали рекламації і не вказували, що брак заводський. А хто приймає техніку для Нацгвардії – взагалі незрозуміло», – розповів у коментарі «Слову і Ділу» активіст асоціації народних волонтерів України (АНВУ) Роман Доник. В цілому, до підприємств, що забезпечують Міністерство оборони, і до уряду є тільки одне питання: коли ж нарешті всі ці зразки суперсучасної техніки потраплять у руки бійців ВСУ?

Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло».