У робочій групі конституційної комісії, здається, нарешті вирішили, які саме нові назви будуть носити територіальні одиниці в Україні. Так, уже через два місяці на просторах країни може з'явитися новий адміністративно-територіальний поділ: з'являться громади, повіти і регіони.
Перейменування нинішніх областей і районів відбудеться в рамках реформи Конституції – за рахунок децентралізації, владі на місцях хочуть надати більшу самостійність, в першу чергу – фінансову. Однак поява нові територіальні одиниці з'являться тільки після остаточного рішення комісії і схвалення Конституційного суду.
Навіщо нам децентралізація
Децентралізація – зовсім не нове віяння у світовій політиці. Так, на шляху до реорганізації влади перебувають практично всі країни світу. Україна вирішила стати на цей шлях влітку минулого року, коли було оприлюднено проект змін до Конституції, поданий Адміністрацією Президента в парламент. На початку березня Президент України Петро Порошенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка займеться розробкою змін до Основного Закону. Остаточний законопроект про децентралізацію планують розглянути у Верховній Раді до середини літа цього року.
Реформа місцевого самоврядування є вкрай ефективною з точки зору держави. Адже з її допомогою центральна влада зможе перестати займатися проблемами на місцях і звернути увагу на загальнонаціональні потреби. На Заході в руках центральної влади залишилися питання національної оборони, макроекономічної політики, грошово-кредитної сфери та судової системи. Решта функцій відійшли до влади в регіони.
Для України така реформа – подвійний плюс: по-перше, за допомогою децентралізації можна «відсунути» ненаситних чиновників від загальнонаціонального бюджету, по-друге – передати кермо влади над завданнями місцевого рівня тим, хто більш компетентний у таких питаннях, хто «вариться» в цій «кухні». Таким чином, до рук місцевих чиновників можуть перейти сфери освіти, медицини, комунального господарства та комунікацій, пожежної безпеки, благоустрою та охорони правопорядку шляхом створення муніципальної поліції.
Примітно, що проведення децентралізації не припускало зміну форми державного устрою. Таким чином, Україні для проведення реформи місцевого самоврядування не потрібно ставати федерацією. Приклади унітарних держав, які провели децентралізацію, є і в Європі. Україна проводить децентралізацію за зразком сусідньої Польщі.
«Децентралізація не має нічого спільного з федералізацією. Україна була, є і, я переконаний, буде залишатися унітарною державою, не тому, що ми з вами тут, зверху, так вирішимо, а тому, що ми регулярно вивчаємо громадську думку. І можу вас запевнити, що за останній рік підтримка суспільством унітарної моделі управління держави є дуже потужною і на сьогоднішній день наближається до 90%», – заявив Президент Петро Порошенко.
Громади і повіти
Робоча група з питань децентралізації Конституційної комісії пропонує закріпити в Основному законі трирівневе адміністративно-територіальний устрій. Так, нижній рівень хочуть назвати волостю або низової громадою. Середній рівень передбачається змінити з районів на повіти, а вищу ланка в системі адміністративно-територіального устрою перейменувати з області на регіон.
Необхідність такого перейменування в робгрупі обгрунтовують тим, що історично саме такі назви відповідали характеристикам, які передбачає майбутня конституційна реформа. Крім того, учасники комісії зійшлися на тому, що в повітах, крім місцевих рад, повинні бути створені виконкоми.
Володимир Гройсман сподівається, що всі питання децентралізації будуть зібрані в один документ вже до липня. За словами спікера парламенту, законопроект готовий на 70% і до середини літа має бути проголосований за основу.
«Ми рухаємося досить інтенсивно до формування повноцінного тексту. І хочу відзначити, що цей текст – це будуть варіанти пропозицій Президента України з приводу внесення змін до Конституції. Конституційний процес будемо продовжувати досить широко, оскільки у нас є власний досвід – у нас більше 20 років чинної Конституції, і ми розуміємо, що певні рішення необхідно вже сьогодні провести», – сказав він.
На думку голови Верховної Ради, два місяці – достатньо, щоб проголосувати двічі. «З центру, з області та з повіту, району, все буде віддано максимально вниз. Нам до 15 липня потрібно двічі проголосувати. Два місяці – абсолютно достатньо, щоб це зробити в стінах українського парламенту», – заявив спікер Володимир Гройсман.
А час у Володимира Борисовича дійсно на виході, оскільки він сам пообіцяв провести децентралізацію, яка всіх влаштує, до осені нинішнього року.
Анастасія Оратовська (Соснова), спеціально для «Слово і Діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»