Вже більше року пройшло з того часу, як Президент Петро Порошенко під час передвиборчої кампанії пообіцяв продати свої бізнес-активи. Особливу цікавість викликає ситуація із продажем кондитерського гіганта фабрики «Рошен» та медіа-активу – «5 каналу». Сам Президент на численні запитання журналістів відповідає, що йому не вистачає часу займатися цим питанням.
«У перші 2-3 місяці була знайдена компанія, яка займається злиттям найбільших компаній в світі. З нею була угода, що я не можу втручатися в процес продажу - вони цим займаються. По-друге, мій графік - я на роботі 18-20 годин на добу - не дозволяє мені, фігурально висловлюючись, встати на базарі і торгуватися. По-третє, в Україну, поки немає миру, не хочуть йти інвестори і покупці», – нещодавно розповів Президент про успіхи з продажу найбільшого його бізнес-активу – корпорації «Рошен».
Делікатність ситуації із продажу бізнес-активів полягає у тому, що будучи гарантом Конституції, нинішній Президент вже більше року перманентно її порушує. «Президент України не може мати іншого представницького мандата..., а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку», – йдеться в Основному законі, норми якого носять характер прямої дії.
Продажем бізнес-активів Петра Порошенка займається інвестиційна компанія «Rothschild». Продати корпорацію «Рошен» не просто: в активи кондитерського гіганта входять 7 окремих підрозділів, два з яких знаходяться за кордоном України – «Клайпедська кондитерська фабрика» знаходиться в Литві, а «Липецька кондитерська фабрика «Ликонф» – в Росії. Незважаючи на кризу і війну з РФ, корпорація працювала успішно, і за рік її чистий прибуток склав 1,4 мільйони доларів. Збиткувала лише фабрика у Липецьку – у 2014 році показала чистий збиток у 407,3 млн рублів проти прибутку в 178 млн рублів у 2013 році. Загалом проаналізувати фінансовий стан корпорації аналітики можуть лише приблизно: «Рошен» не є публічним акціонерним товариством, тож має право не публікувати свої фінансові звіти.
Затримка із продажем корпорації «Рошен» пов’язана із двома факторами. На думку інвестиційних аналітиків, перша причина затримки – занадто висока вартість активів, за які Президент хоче вторгувати близько 3 мільярдів доларів. Крім того, ризикована й сама купівля такого гіганта: в країну, в якій триває війна, інвестори не надто прагнуть вкладати свої гроші. Однак, Президент міг би виявити принциповість і продати корпорацію дешевше. Експерти вказують, що єдина компанія, яка запропонувала прийнятну ціну за корпорацію – близько 1 мільярда доларів – є швейцарська «Nestle», яка вже давно і активно працює на українському ринку, і до того ж – має досвід інвестиційних поглинань українських компаній. Саме ціну в 1 мільярд доларів наразі інвестаналітики називають найбільш адекватною в обставинах, які склалися. «Цифра 1 мільярд доларів вже трохи ближче до дійсності. Мільярд, на мій погляд, досить хороша ціна в даний час. Якщо порівняти з іншими українськими компаніями, наприклад, частково з «Kernel», гарне порівняння – це «Миронівський хлібопродукт», то краще ціни, ніж мільярд, думаю, за «Рошен» зараз дуже складно отримати. Ціни на активи дійсно впали. Впала кількість потенційних покупців, ринок став досить дрібним, гравці не готові багато платити, але навіть гравця, який готовий заплатити середню ринкову ціну, треба дуже довго шукати», – зазначає глава департаменту управління активами інвесткомпанії Jaspen Capital Partners Андрій Нестерук.
Проте не менш важливим є й другий фактор, який заважає Президенту продати свій найбільший бізнес-актив – його підприємницький талант та тривала причетність до історії успіху «Рошену» на ринку. «З точки зору бізнесу, продавати таку успішну компанію, навіть в умовах кризи, за менші гроші, ніж можна було б виручити за інших умов, було б не зовсім правильно. І виходячи з логіки бізнесмена, Порошенко навряд чи на це піде. З іншого боку, мені здається, що у нього ставлення до «Рошен» – ще й як до дитини. Це все-таки не просто успішна компанія. Це компанія, яка носить фамільне ім'я, яка стала успішним продуктом. Це як розлучитися з членом сім'ї. Будь-який інший бізнес він продав би», – вважає політолог Володимир Фесенко.
Втім, сподіватися, що чинний Президент знайде в собі сили поступитися власним бізнесовим амбіціям, аби принципово виконати норми Конституції – марно. Так чи інакше, він цього робити не збирається. Найкращим прикладом, що ілюструє президентські настрої, є його заяви з приводу небажання продавати ще один свій бізнес-актив, а саме – «5 канал». «5 канал» не продам і не обіцяв. Можливо найбільша критика роздається з «5 каналу». І журналісти каналу підтвердять, що він у 2003 році був зразком гарної інформполітики», – заявив Президент наприкінці 2014 року.
Проблема із продажем бізнесу першої особи в країні пролягає на значно глибшому рівні, аніж звичайна дискусія навколо рентабельності укладання тої чи іншої комерційної угоди. Це тривала дискусія навколо теми, яка турбує український політикум останні 23 роки незалежності – а саме зрощення бізнесу та влади. І якщо Петро Порошенко справді бажає здійснити зміни в країні, реформувати систему взаємовідносин всередині суспільства – варто передусім розпочати з себе. Крім того, якщо пан Президент до того ж і талановитий бізнесмен, то після проведених реформ і періоду президентства, йому буде набагато легше збудувати нову успішну бізнес-імперію в новій Україні.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»