«Справа Мартиненка» або Зростаюча загроза олігархічних війн

Читать на русском
Справа бенефіціара «Народного фронту» і голови паливно-енергетичного комітету Верховної Ради Миколи Мартиненка загрожує обернутися новим етапом боротьби олігархічних груп і як наслідок – виходом «НФ» з коаліції.

Регулярне зменшення кількості результативних голосувань парламентської коаліції свідчить про постійні тліючі конфлікти між її учасниками. Одне з таких протистоянь, що триває останні кілька місяців, пов'язане з іменем найвпливовішого бенефіціара партії «Народного фронту», голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, заступника голови фракції «НФ» у Верховній Раді Миколи Мартиненка.

В березні цього року народний депутат від фракції «Блоку Петра Порошенка» Сергій Лещенко оголосив про намір позбавити пана Мартиненка посади голови комітету через кримінальне провадження, яке відкрила проти нього прокуратура Швейцарії. Миколу Мартиненка перевіряють на причетність до корупційних дій, пов’язаних із лобіюванням в Україні інтересів чеської компанії з атомного машинобудування Skoda JS. Щоправда, в «Народному фронті» назвали такі звинувачення на адресу пана Мартиненка «інформаційною атакою на уряд і «Народний фронт» з боку Росії та діячів, які обслуговують її інтереси в Україні». Вже 15 квітня спікер Володимир Гройсман додав інтриги в цій справі, не побачивши підстав для відкликання Миколи Мартиненка з посади голови комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. «Я як голова Верховної Ради України офіційно не отримував документів від органів державної влади України та органів державної влади інших держав, які б підтверджували факти, зазначені у вашому листі», – зазначив він в офіційній відповіді на депутатський запит Лещенка.

Справа бенефіціара «Народного фронту» і голови паливно-енергетичного комітету Верховної Ради Миколи Мартиненка загрожує обернутися новим етапом боротьби олігархічних груп і як наслідок – виходом «НФ» з коаліції.

Можливо, пан Гройсман справді не отримував жодних офіційних підтверджень щодо кримінальних справ, відкритих стосовно Миколи Мартиненка. А можливо – він просто лукавить. Адже вже 9 травня стало відомо про те, що Федеральна прокуратура Швейцарії звернулася до України та Чехії із запитом про надання правової допомоги в рамках розслідування кримінальної справи проти Миколи Мартиненка. Прес-служба нардепа завзято почала спростовувати цю інформацію. Мовляв, жодних документальних підтверджень корупційних діянь пана Мартиненка у матеріалах ЗМІ, які поширюють інформацію щодо розслідування прокуратури Швейцарії, немає. «В черговий раз мусується одна і та ж інформація з посиланням на нібито написані під копірку публікації кількох видань. Джерелом їх є прокремлівська чеська газета, яку підхопила швейцарська газета, відома своїми проросійськими настроями і тим, що частина її тиражу друкується в Москві. Атака на голову комітету з ТЕК посилилася після того, як він зробив усе для ухвалення ключової поправки в закон про ринок природного газу – група Фірташа-Льовочкіна втратить контроль над облгазами і можливість безкоштовно використовувати газорозподільні мережі для отримання мільярдних доходів», – наголошується в повідомленні прес-служби.

Ще одна інтрига криється в «російському сліді» звинувачень на адресу Мартиненка. Адже, за інформацією соратників нардепа з «Народного фронту», Росія «хоче саботувати добудову енергоблоків на Хмельницькій АЕС і дискредитує компанію Skoda JS. Таку інформацію важко сприймати однозначно, якщо зауважити, що Skoda JS є дочірньою компанією російського холдингу ОМЗ, котрий перебуває під контролем «Газпромбанку». Частково банком володіє «Газпром», і наразі установа перебуває в санкційному списку ЄС і США.

Дійсно, версія команди «Народного фронту» щодо посилення олігархічних війн, які зачіпають і інтереси їхнього однопартійця, варта уваги. По-перше, Микола Мартиненко справді має тісний зв'язок та бізнес-інтереси в атомній енергетиці України. По-друге, він – давній соратник нинішнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. В політичному житті шляхи цих діячів перетнулися ще в часи Помаранчевої революції, а постійний зв'язок простежувався з 2011 року, коли найвпливовішого на той час опозиційного лідера Юлію Тимошенко ув’язнили за політичними мотивами, після чого партія Яценюка «Фронт змін» об’єдналася із обезголовленою «Батьківщиною» для спільної боротьби із режимом тодішнього президента Віктора Януковича.

Можливо, мова йде про бажання конкурентів послабити вплив команди прем’єра і, зокрема, його соратника Миколи Мартиненка на атомну галузь: окрім профільного комітету, прослідковується його зв'язок із нинішнім президентом «Енергоатома» Юрієм Недашковським, який уже вчетверте обійняв цю посаду саме за сприяння впливового нардепа. Крім того, досить несподівано пролунали заяви народного депутата Борислава Берези (близького до групи екс-губернатора Дніпропетровської області та бізнесмена Ігоря Коломойського), який нещодавно очолив парламентську робочу групу з фактів розслідування корупції в Кабміні. Так, він повідомив, що група ВР з розслідування корупції в уряді встановила, що в корупційних схемах задіяні фірми, підконтрольні нардепам Миколі Мартиненку та голові депутатської групи «Воля народу» Ігорю Єремеєву.

Тож «Народний фронт» змушений йти в атаку. Так, цими днями нардеп Микола Княжицький заявив, що парламентська фракція «НФ» вимагає від Генеральної прокуратури вивчити всі заяви, зроблені під час допиту Дмитра Фірташа в ході судових слухань у Відні щодо його екстрадиції з Австрії до США. Зокрема, там наголошують, що Фірташ у своїх свідченнях оприлюднив інформацію про цілий ряд злочинів – зокрема, мова йде про підтримку на виборах команди колишнього президента Віктора Януковича та використання для цього підконтрольних йому ЗМІ. «Перше – порушення свободи журналістської діяльності, оскільки має місце втручання власника каналу в інформаційну політику мовника, а, по суті, цензура – це ст. 171 КК України, якщо, звичайно, буде доведено, що пан Фірташ насправді є власником цього каналу, а його акції не закладено в «Газпромі» чи інших російських структурах, як про це повідомлялося в медіа; друге – порушення законодавства про вибори, оскільки підтримка або непідтримка по суті називається політичною агітацією, яка може здійснюватися виключно на підставі договорів та відповідних платежів. Розміщення замовних інформаційних сюжетів у програмах новин, крім того, є «джинсою» і мало б оплачуватися відповідно до виборчого законодавства», – пояснив Княжицький.

Отож, протистояння між олігархами триває. Не виключено, що саме зараз вирішується доля прем’єрства Арсенія Яценюка, а тиск на його впливового соратника Миколу Мартиненка здійснюється з метою послабити електоральні позиції «Народного фронту» та зменшити вагу в парламентській коаліції навіть шляхом виходу всієї фракції з її складу.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло».

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: