Попри те, що до анонсованої Петром Порошенком дати проведенння місцевих виборів-2015 залишається трохи менше 6 місяців, в регіонах вже почався процес жонглювання потенційними кандидатами. Для когось осіння місцева кампанія стане можливістю залікувати старі рани колишніх політичних поразок. Дехто з виборців у своїх містах зможе побачити серйозну битву фінансово-промислових груп. В третьому випадку, на авансцені починають з'являтися абсолютно нові, але не менш «зубасті» потенційні кандидати, які, навіть попри серйозну конкуренцію з боку діючих мерів, з оптимізмом оцінюють власні шанси.
Саме з огляду на це, громадський проект «Слово і Діло» розпочинає серію аналітичних матеріалів, де ми спробуємо окреслити коло прізвищ, яких уже зараз можна з упевненістю називати потенційними кандидатами на посади міських голів в обласних центрах України. І почнемо з Центральної та Північної України.
Харків
Як підкреслив в одному з останніх своїх інтерв'ю губернатор Харківщини Ігор Райнін, нинішній міський голова Харкова Геннадій Кернес є найбільш рейтинговим з-поміж усіх можливих претендентів на крісло мера. Крім того, градоначальнику Харкова належить значний медіаресурс: «7 канал», канали «Фора» та «Фаворит», газети «Вечерний Харьков», «Харьковские ведомости».
Та це не заважає розглядати серед реальних конкурентів Кернесу й інших претендентів. Так, журналіст Громадського радіо у Харкові Володимир Носков говорить про те, що там серед можливих кандидатів нині все частіше називають прізвище радника Міністра внутрішніх справ Антона Геращенка. Останній, до речі, поки не підтвердив, але й не спростував цю інформацію. Серед решти претендентів також фігурують імена комуністки Алли Александровської, яка засвітилася активністю в ході мітингів у місті, екс-народного депутата Інни Богословської, бізнесмена Олександра Ярославського, екс-губернатора Харківщини Ігоря Балути, громадського активіста Валентина Бистриченка, екс-міністра АПК Ігоря Швайки... Не виключений, на думку місцевих аналітиків, і той сценарій, коли сам Кернес не піде на вибори, але перемогу будуть кувати його наступнику, котрим може стати хтось із заступників міського голови або ж навіть теперішній секретар міської ради Олександр Новак. Третій варіант – патріотичні сили об'єднаються довкола власного потужного і, що найголовніше, єдиного кандидата від громадського сектору. Однак хто ним може стати –наразі сказати дуже важко.
Полтава
У жовтні 2010 року за нинішнього міського голову Полтави Олександра Мамая віддали свої голоси понад 60% виборців. Натомість влітку 2014-го, за даними Аналітичного центру розвитку громадянського суспільства, підтримку Мамаю висловили менше 10%. Не додають популярності меру і постійні скандали: то з депутатами міської ради, то з губернатором.
Можливими конкурентами Мамая на мерських виборчих перегонах можуть стати як громадські активісти, так і окремі полтавські чиновники. Зокрема, лунає прізвище діючого секретаря Полтавьської міської ради Олени Деркач. Про наміри брати участь у виборах (правда, ще не зрозумівло – мерських чи депутатських), заявив місяць тому і голова полтавської громадської організації «Відродження Полтавщини» Сергій Чередніченко. Той самий Чередніченко, який запам'ятався полтавчанам минулого літа скандалом з блокуванням маршрутних автобусів ФОП «Чаплигін».
Спробувати власні сили на виборах у якості кандидатів у мери можуть також екс-губернатор Полтавщини Олександр Удовіченко, екс-мер міста Андрій Матковський, депутат Полтавської міської ради Олександр Шамота і громадський активіст та екс-помічник народного депутата Капліна Лев Жиденко. Останній, до речі, на початку 2015-го запам'ятався презентацією в Полтаві відкритої громадської платформи «Нова Полтава» – такого собі відкритого офісу, до якого може завітати кожен ініціативний мешканець міста. Там полтавці можуть запропонувати свою ідею чи проект, який допоможе у розвитку їхнього міста. Передбачається, що допомагати доопрацьовувати та реалізовувати запропоновані жителями міста проекти будуть якраз експерти «Нової Полтави», пояснив ідею проекту Жиденко. Та чи не означає поява такої ініціативи старт активної виборчої кампанії в Полтаві – поки неясно. Однак те, що виборчі баталії у місті пройдуть із підвищеним градусом напруги, уже ні в кого не викликає сумнівів.
Суми
Суми – найбільш пасивне з точки зору можливих місцевих виборів місто. Серйозних політичних фігур, які могли б протистояти за рівнем електоральної підтримки нині діючому міському голові Олександру Лисенку там поки не спостерігається. Єдиним більш-менш реальним претендентом, якого сьогодні в місцевих ЗМІ уже називають опонентом Лисенка на виборах, є тепер уже екс-керівник департаменту містобудування та земельних відносин Анатолій Жук, якого міський голова звільнив у квітні.
За словами самого Лисенка, зробив він це на підставі акту перевірки департаменту містобудування суспільною комісією, а також листа Сумського обласного об'єднання «Майдан» і колективного звернення громадян. Причина звільнення – нібито грубе порушення Жуком своїх посадових обов'язків, зокрема підписання містобудівних вимог і обмежень другої черги будівництва ТЦ «Епіцентр». Внаслідок цього, за неофіційною інформацією, місто втратило можливість отримати від «Епіцентру» додаткові пайові кошти.
Чернігів
Особливістю передвиборчої ситуації в Чернігові є те, що міський голова Олександр Соколов, як і Харківського мер Геннадій Кернес, є фігурантом відкритої судової справи. Головний аргумент прокуратури, яка ініціювала звернення до суду за справою Соколова – службовий злочин того при перерахуванні понад 4,7 млн грн бюджетних коштів на рахунок приватного підприємства-забудовника. І хоча провину чернігівськогоградоначальника ще не доведено, бо засідання суду призначене на 18 травня, все ж, очевидно, що вся ця ситуація заважає Соколову активно займатись передвиборчою кампанією. Натомість, за словами чернігівського експерта Тетяни Бойко, в місті наразі активізувалась партія «УДАР», яка, швидше за все, підтримає кандидатом в мери Оксану Голубєву. Ще одним представником місцевої політичної еліти, який проявляє активність у медійному полі, є представник «Демальянсу» Ігор Андрейченко. Не виключено, що спробує власні сили у мерській кампанії й колишній мер Чернігова та екс-нардеп Микола Рудьковський. Тим більше, що риторика соціалістів в умовах гострої соціально-економічної ситуації може вдало зіграти на настроях виборців.
Ще одним рейтинговим претендентом називають і Валерія Дубіля. Тим більше, що він не раз публічно виступав з критикою дій Соколова. Хоча, зважаючи на те, що Дубіль наразі перебуває за крок до списку тих, хто може отримати мандат народного депутата у складі «Батьківщини», навряд чи він захоче розмінюватись на місцеві вибори. Хоча політичний експерт Тарас Загородній припускає, що Валерій Дубіль може взяти участь у довиборах до Верховної Ради України по 205-му виборчому округу. Там, на думку експерта, Дубіль може перемогти, оскільки має найвищий рейтинг в порівнянні з іншими місцевими політиками.
Житомир
Не менш цікавим «кандидатським спарингом» може стати виборче протистояння між в. о. міського голови Житомира Любов'ю Цимбалюк та її першим заступником Сергієм Сухомлином. І в хід цього протистояння можуть піти не лише іміджеві матеріали, які вже почалися з'являтися в місцевих ЗМІ, але й фінансовий ресурс, який у обох претендентів, судячи з усього, немалий. Цимбалюк приписують бізнес-зв'язки з мережею салонів краси «Шарм» та одним із заміських ресторанів, а Сухімлину – з лаунж-баром «Барбарис», віконною фабрикою «Візаж» й мережею піцерій «Маріо». Крім цього, говорять про його надзвичайно дружні стосунки із віце-прем'єр-міністром, міністром регіонального розвитку Геннадієм Зубком. Саме з ним Сухомлин свого часу вийшов з «Нашої України» та вступив до лав «Єдиного центру».
З числа інших претендентів варто також відзначити екс-мера міста Володимира Дебоя, який може вчергове помірятися силами з конкурентами в ході виборчої компанії, місцевого бізнесмена Володимира Кропивницького, депутатів місцевої ради Олександра Величка, Геннадія Забродського, директора ПП «Агромакс Трейд» і представника «Об'єднання Самопоміч» Наталію Чиж, а також колишнього кандидата в народні депутати Юрія Бобра.
Черкаси
Нещодавньому «Слово і Діло» аналізувало політичну ситуацію в Черкасах і дійшло висновку, що осіння місцева виборча кампанія пройде у боротьбі двох основних «важковаговиків» місцевого рівня – теперішнього міського голови Сергія Одарича та секретаря Черкаської міської ради Олександра Радуцького. Активність останнього помітна неозброєним оком. Секретар міськради висловлюється щодо всіх проблем міста і дає багато обіцянок. Зокрема, впродовж двох тижнів Радуцький пообіцяв замінити у всіх дитячих садочках та школах міста старі вікна на склопакети, а звичайні лампочки на черкаських вулицях – на енергозберігаючі, а також встановити спортивні майданчики, відремонтувати багатостраждальну вулицю Сурікова, здійснити енергомодернізацію комунальних закладів міста і т. д.
Частіше роздавати обіцянки став і сам Одарич. Щодо інших кандидатів, то, попри те, що серед претендентів називають і депутата Черкаської обласної ради Анатолія Бондаренка, і голову громадського руху «За процвітання Черкащини» й депутата Черкаської міської ради Андрія Більду, особливої публічної активності вони наразі не проявляють. Хоча, як показало опитування Черкаського дослідницько-аналітичного центру «Енігма», вибори у місті можуть бути інтригуючими не лише завдяки протистоянню Радуцького й Одарича, але й через парад інших, значно дрібніших за рівнем електоральної підтримки кандидатів.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»