Битва за крісло голови ДФС: черговий крок до розпаду коаліції?

Читать на русском
Неоднозначне, на думку багатьох, призначення головою Державної фіскальної служби Романа Насірова ризикує обернутися не лише спірними фіскальними рішеннями, але й черговою «тріщиною» в коаліції.
Фото: УНІАН

На сьогоднішньому позачерговому засіданні Кабмін призначив Романа Насірова новим головою Державної фіскальної служби. Публічна версія: голову ДФС протягом кількох тижнів обирала спеціальна конкурсна комісія на чолі із міністром фінансів Наталією Яресько. Загалом у так званому «публічному конкурсі» взяли участь 67 кандидатів, однак вибір чомусь зовсім не здивував, а лише змусив поставити під сумнів його прозорість.

До Верховної Ради Роман Насіров торік потрапив уперше: за прохідним номером 51 у списку пропрезидентської партії «Блок Петра Порошенка». Він прийшов з приватного сектора. Перед виборчими перегонами Насіров очолював українську філію міжнародної фінансової інвестиційної компанії BTG Pactual Commodities. Окрім того, у парламенті він ще й отримав посаду голови одного із найвпливовіших комітетів – з питань податкової та митної політики.

До свого приходу у велику політику пан Насіров зробив успішну кар’єру інвестбанкіра та фінансового брокера. Його пов’язують давні тривалі стосунки з попереднім головою ДФС Ігорем Білоусом, відносно якого, нагадаємо, взимку почали показове службове розслідування. У 2009-2011 роках Насіров і Білоус разом працювали топ-менеджерами в українському офісі інвестиційної компанії Renaissance.

Досвід державної служби у Романа Насірова також цікавий. Він обмежується нетривалим періодом роботи на посаді заступника голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації України. Державне підприємство відоме своїми фінансовими схемами з китайськими грошима. Тож, такий пункт у біографії ставить іще один знак питання поруч із прізвищем новопризначеного фіскала. Втім на цьому запитання до очільника ДФС не вичерпуються.

Пана Насірова вважають пропрезидентською квотою в уряді через його партійну приналежність до БПП. Водночас, його ж називають креатурою міністра фінансів Наталії Яресько, яка, як колишній інвестбанкір, також легко знайшла з ним спільну мову. Окрім того, їх пов’язують тісні взаємини на рівні співпраці Мінфіну з профільним парламентським комітетом, який очолює пан Насіров. Народні депутати з комітету податкової та митної політики неодноразово зазначали: Насіров часто радиться з пані Яресько з приводу внесення змін до тих чи інших законопроектів. З точки зору співпраці між гілками влади – така практика цілком логічна, однак політична близькість до певної групи впливу може негативно позначитися на професійній діяльності нового голови ДФС.

Ще одним доказом політичної гри за посаду є те, що сам конкурс на її заміщення проводив Мінфін. Тоді як, згідно з законодавством, глава ДФС призначається і звільняється Кабінетом міністрів за поданням Прем'єра. Тобто, він підпорядковується всьому Кабміну, а не очільнику Мінфіну. Про проблеми на етапі відбору кандидатів публічно заявляли й інші претенденти на посаду голови ДФС: мовляв, відбувається залаштункова боротьба між командою Прем’єра та Президента. Так, народний депутат від «БПП» Оксана Продан жорстко розкритикувала непрозорі умови проведення конкурсу, звинувативши прем'єр-міністра. «Знаю, що саме Яценюк був особисто проти моєї кандидатури, що саме Яценюк наполіг на спотворенні та нівелюванні відкритого конкурсу, на недопущенні зміни існуючої каральної та корупційної ДФСУ. Готова і до бруду, яким він чужими руками виправдовує свої вчинки», – зазначила пані Продан на своїй сторінці у Facebook.

Раніше журналісти писали про те, що прохідне місце в списку БПП на виборах Роману Насірову забезпечило знайомство із колишнім його наставником та очільником Renaissance, бельгійцем Питером Ванхеке, який залишив посаду в інвесткомпанії у 2011 році, аби очолити правління компанії «Укрнафта», 49% якої належить бізнесмену Ігорю Коломойському. Нібито саме за таким ланцюжком Насірова пов’язували із квотою Ігоря Коломойського в пропрезидентській політичній партії «БПП». Щоправда, сам Насіров спростовує свою причетність до «групи Коломойського» в парламенті.

Ще один аспект, який логічно виникає з огляду на призначення пана Насірова головою ДФС: чи віддасть «БПП» свою квоту на очільника парламентського комітету з питань податкової і митної політики своїм колегам по коаліції із фракції «Народного фронту»? Такий крок виглядав би цілком по-партнерськи щодо учасників коаліції.

Можливо, протекція Яресько і віддаленість від різних політичних впливів пов’язана із позицією міжнародних донорів, а саме МВФ, керівництво якого неодноразово вимагало від української влади навести лад у фіскальній сфері. Адже сфера оподаткування наразі – одна із найбільш корумпованих у вітчизняній економіці. До слова, Насіров уже обіцяє навести лад у сфері збирання податків. Під час публічної презентації своєї програми новий очільник ДФС запропонував знизити рівень особистих контактів «податківців» із бізнесом, а також виступив за якісний процес люстрації на противагу радикальному скороченню кількості службовців.

Проте, найголовнішим наслідком все ж таки залишається політична боротьба між двома гігантами напередодні місцевих виборів – командами Президента та Прем’єра. «Наразі прямих доказів, що Кабміном і Яценюком завдано збитків державі, немає, хоча при цьому всі розуміють, що насправді вони існують. Але майбутнє Арсенія Петровича уже підвішене «на гачок» і колись у прем'єра будуть дуже серйозні проблеми через те, що він дозволив наближеним до себе структурам вільно розпоряджатись держкоштами», – вважає екс-депутат, політолог Тарас Чорновіл. Про що повідомлять під час наступних перевірок діяльності ДФС, та чи сприятиме розкриттю корупційних діянь її новий голова – покаже час.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло».

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: