Чим закінчиться приватизація держпідприємств, підконтрольних Міністерству аграрної політики?

Держпідприємства, які підпорядковані Мінагропромпроду - це останнє джерело можливих корупційних зловживань за рахунок Держбюджету та інших схем, і бажання нинішнього керівництва відомства почати масштабну приватизацію можна тільки вітати.

В Міністерстві аграрної політики та продовольства України готуються до масштабної приватизації державних підприємств, підпорядкованих відомству. Про такі плани нещодавно оголосив міністр аграрної політики Олексій Павленко. Останній увійшов до складу Кабміну у грудні 2014 року за квотою політичної партії «Самопоміч».

За інформацією пана Павленка, після проведення інвентаризації, з’ясувалося, що в управлінні Міністерства знаходиться 571 підприємство. Раніше їх було значно більше, однак у зв’язку із втратою окупованого Криму та війною на Донбасі їхня кількість скоротилася. Так, ще у 2008 році перелік підпорядкованих відомству підприємств нараховував 1270 найменувань у списку. Сам міністр вже встиг назвати державні підприємства «економічним зашморгом на шиї держави, який заважає галузі вільно дихати». Щоправда, розповівши про незадовільну статистику фінансових втрат держпідприємств, міністр також зауважив і корупційну складову таких невтішних результатів. «Я ініціював роздержавлення 254 підприємств. З них 101 – приватизуємо через розпаювання. Більше 10 тисяч членів трудових колективів отримають земельні та майнові паї. Плануємо реорганізувати й інші 158 підприємств. Натомість, залишити не більше 10. Далі й на них чекає приватизація», – розповів про плани Міністерства вже у 2015 році пан Павленко.

Плани з приватизації держпідприємств мають благородну мету, однак слід пам’ятати, що такі процеси несуть в собі і суттєві корупційні ризики. Взагалі, аграрне відомство останні 10 років було справжнім «рогом достатку» для корупціонерів. Почалося все у 2004 році, коли галузь почала отримувати значні державні дотації для підтримки аграрного сектору. Державними пільгами та інвестиціями користувалися не тільки фермери, але й спритні чиновники, які створювали корупційні схеми на розподіленні державних ресурсів для учасників ринку.

Коли держава значно скоротила дотації на галузь, чиновники і тут не розгубилися. На допомогу прийшли великі державні корпорації, які знаходилися у підпорядкуванні Мінагропромпроду і мали значний потенціал для інвесторів. Так, в 2012 році керівництво Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) підписало Меморандум про взаєморозуміння зі співробітництво в реалізації пріоритетних проектів у галузі сільського господарства і отримало 15-річний контракт на суму 3 мільярди доларів на модернізацію власних потужностей із Китайською національною корпорацією машинної промисловості та генеральних підрядів. Отримавши перший транш грошей у 1,5 мільярди доларів, державне підприємство розпочало модернізацію елеваторів, хлібокомбінатів та інших об’єктів з метою реформування. Отримавши такий унікальний шанс від китайських інвесторів, підприємство так і не стало рентабельним. Крім того, китайці забезпечували для ДПКЗУ контракти із поставки значних обсягів зернової продукції. Саме в цьому сегменті співробітництва, за свідченням нинішнього керівництва держкорпорації, і втілювалися найбільш масштабні корупційні схеми.

Тільки в січні 2015 року в ГПУ знайшли підстави для відкриття кримінальної справи та оголосили в розшук колишнього очільника ДПЗКУ Ігоря Якубовича та одного з його заступників за підозрою у розкраданні державних коштів в особливо великих розмірах (ч. 5,ст. 191 КК) та підробці документів (ч. 2, ст. 366 КК). Самого ж пана Якубовича на початку 2014 року звільнив новий міністр АПК, «свободівець» Ігор Швайка, однак тоді він не побачив жодних проблем у виконанні контрактів на поставку зернових до Китаю. Невдовзі у Міністерстві оголосили про новий склад керівництва ДПЗКУ, яке з 14 березня очолив Петро Вовчук. Цікаво, що останній за часів президентства Віктора Януковича також займав серйозну посаду в структурі ДПЗКУ, а саме – був заступником голови правління державної акціонерної компанії «Хліб України».

Про справжні масштаби зловживань заговорили лише на початку 2015 року. Так, нинішній в.о. голови ДПЗКУ Валерій Томіленко підтвердив корупційну складову у діях попереднього керівництва держпідприємства, навівши приклади незаконних оборудок. «У 2014 році з ДПЗКУ через чотири невідомі офшорні компанії йшов живий товар: пшениця, ячмінь, кукурудза. Товар купувався за гроші китайського контракту! Було завантаження кораблів, товар доправили, покупці розрахувалися з офшорами, але жодного долара за відправлені кораблі на рахунки ДПЗКУ не надходило. Так украдено небагато-немало – $ 132 млн», – розповів пан Томіленко.

До переліку держпідприємств, де також неодноразово траплялася інформація про зловживання чиновників, можна віднести «Укрспирт» та «Аграрний фонд». Експерти зазначають, що монополія на виготовлення спирту приносила очільникам «Укрспирту» тіньовий оборот у 30-40% від загального обсягу проданої продукції. В свою чергу, у лютому 2015 року перевірка діяльності «Аграрного фонду» виявила зловживання попереднього керівництва на суму у 2 млрд грн.

Безумовно, держпідприємства, підпорядковані Мінагропромпроду – це останнє джерело можливих корупційних зловживань за рахунок Держбюджету та інших схем. Неефективна діяльність цих підприємств загрожує не тільки значними збитками для держави, але й, як у ситуації із китайськими інвесторами, серйозними репутаційними втратами. Тож, бажання нинішнього керівництва Міністерства розпочати масштабну приватизацію можна лише вітати. Щоправда, викликають деякі запитання й інші обіцянки нинішнього очільника Міністерства. Так, Олексій Павленко нещодавно пообіцяв, що «Аграрний фонд» не буде приватизовано, як і інші об'єкти, які впливають на державну безпеку країни. Швидше за все, найближчим часом Міністерство займеться малими державними підприємствами, які просто не мають жодного економічного потенціалу, тоді як потужних гравців ринку не поспішатимуть виводити із державної власності. Не виключено, що нас чекатимуть нові корупційні скандали і у діяльності керівництва «Укрспирту» і ДПЗКУ. Не менш цікаво, хто ж стане власником тих 101 держпідприємства, які збираються приватизувати у 2015 році.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»