Гра в піддавки: семеро депутатів без недоторканності

Заява глави фракції «Блоку Петра Порошенка» Юрія Луценка про наміри ГПУ зняти недоторканість із деяких депутатів Верховної Ради вчергове похитнула рівновагу всередині коаліції, яка й без того перебуває на межі розпаду.

Ще в лютому Верховна Рада України зробила перший крок на шляху до скасування депутатської та суддівської недоторканності. 365 голосами парламент підтримав направлення до Конституційного суду законопроекту про внесення змін до Конституції. Вчора, 21 квітня, це рішення принесло перші плоди.

Голова фракції «Блоку Петра Порошенка» Юрій Луценко анонсував зняття недоторканності з 7 депутатів парламенту. «На столі у генпрокурора подання на зняття недоторканності з семи нардепів», – заявив політик журналістам під час брифінгу у вівторок. Втім, прізвища депутатів не назвав – лише зазначив, що повний список на цьому тижні буде оголошено генпрокурором Віктором Шокіним.

Назвати прізвища замість Луценка наважився його тезка – журналіст Юрій Бутусов. За його інформацією, недоторканності можуть позбутися Денисенко, Костянтіновський, Лозовий, Мосійчук, Мельничук, Папієв і Клюєв.

«Сьогодні в Раді буде битва. Генеральний прокурор Шокін підготував на розгляд Ради запити на зняття депутатської недоторканності відразу з семи народних депутатів. Андрій Денисенко, В'ячеслав Константиновський, Андрій Лозовий, Ігор Мосійчук, Сергій Мельничук. Це з парламентської коаліції. І Папієв і Клюєв з Опозиційного блоку», – написав він у Facebook.

Варто відзначити, що поки жодної закономірності в цьому списку не проглядається. Андрій Денисенко пройшов у парламент від «БПП», проте, після звільнення з посади губернатора Дніпропетровщини відомого олігарха Ігоря Коломойського негайно покинув фракцію. В'ячеслав Константіновський – член «Народного фронту». Андрій Лозовий, Ігор Мосійчук та Сергій Мельничук – вихідці з «РПЛ». Останній, як відомо, був виключений з «Радикальної партії» з великим скандалом та бійками, а потім увійшов до об'єднання Єремєєва «Воля народу». Таку поведінка нардепа різко засудили інші колеги по цеху. До речі, Олег Ляшко публічно звинуватив Мельничука у скоєнні двох вбивств у Луганській області, крім того, ГПУ підозрює його в організації викрадення директора ДП «Укрспирт» Михайла Лабутіна.

Далі за списком. Сергій Клюєв – позафракційний. Михайло Папієв входить до фракції «Опозиційний блок», а раніше, до обрання в Раду, обіймав посаду губернатора Чернівецької області.

Цікаво, що станом на 10 ранку 22 квітня в регламентний комітет ВР подання Генпрокуратури на зняття депутатської недоторканності з парламентаріїв не надходили. А в ГПУ кажуть, що прізвища народних депутатів навіть не обговорювалися.

«Ні я, ні генпрокурор не озвучували ані кількість народних депутатів, ані намірів слідства», – сказав на брифінгу в середу перший заступник генерального прокурора України Володимир Гузир. І додав, що не може назвати прізвища «у зв'язку з тим, що вони не обговорювалися в Генпрокуратурі».

Тим часом, Олег Ляшко заявляє, що генеральний прокурор України Віктор Шокін не підтвердив, але й не спростував інформацію зняття недоторканності з нардепів з «РПЛ». «У мене тільки що відбулася розмова з генеральним прокурором Віктором Шокіним. Я йому поставив пряме запитання, що, як лідер фракції хочу знати, чи є у Генеральної прокуратури якісь претензії до депутатів нашої фракції. Якщо є, то до яких? Шокін відмовився відповідати на це питання, мотивуючи тим, що нібито триває розслідування. І якщо будуть якісь підтвердження, то ми, безумовно, внесемо», – сказав Ляшко в середу журналістам, додавши, що за його інформацією, Мосійчука звинувачують у грабежі при звільненні Маріуполя рік тому, а Лозового – в тому, що він побив сільського голову одного з передмість Києва Коцюбинського.

Загалом, нардеп вважає ці претензії безпідставними і називає звинувачення спробою розвалити коаліцію. «Я розцінюю ці події як спробу розвалити коаліцію», – сказав він. Схожої думки притримується і Юрій Бутусов. «Це буде реальна перевірка на міцність парламентської коаліції. Доля уряду, як і дієздатність влади в цілому, залежить від результатів дебатів у Раді. Дуже хочеться послухати, що ж таке інкримінують депутатам. Створюється важливий прецедент», – зазначає журналіст.

Нам же залишається тільки гадати, до чого приведуть такі дії. Адже й справді цікаво: цих депутатів обрали, щоб створити потужний прецедент для «розправи» з неугодними, або ж це просто «злив баласту»?

Анастасія Соснова, спеціально для «Слово і Діло»

***
Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.